1
Так говорить Господь: Допильновуйте суду й чинїть справедливість;
спасеннє бо моє недалеко, й незабаром одкрита буде справедливість.
2
Щастен чоловік, що се чинить обачно, й син чоловічий, що твердо в законї держиться, той, що береже суботу від опоганення, а руку свою від усякого зла впиняє.
3
Нехай не говорить чужениця, що пристав до Господа: Господь зовсїм вилучив мене зміж свого люду, та й скопець нехай не каже: Дерево сухе я.
4
Бо так Господь говорить про скопцїв: хто шанує мої суботи, й вибирає те, що менї до вподоби, та вірно держиться завіту мого, -
5
Такому дам я в дому мойму й між мурами моїми ще красше місце й лучше імя, нїж самим синам і дочкам;
дам імя їм вічне, що не загине.
6
Та й синів ізміж чужоплемінників, що пристануть до Господа, щоб йому служити й імя Господнє любити, та бути рабами його, - всїх, що стережуть мою суботу від опоганення, і твердо стоять у мойму завітї,
7
Тих приведу я на сьвяту гору мою й звеселю-ущасливлю в мойму домі молитви;
всепалення їх і жертви їх будуть любі менї на жертовнику моїм;
бо дом мій названий буде домом молитви про всї народи.
8
Господь Бог, що збірає до купи розсипаного Ізраїля, ось так говорить: до зібраних в Ізраїлї я ще й инших буду збірати.
9
Ви, все зьвіррє польове й гаєве, приходїть їсти!
10
Сторожі їх - слїпі всї й невіжі;
всї вони пси нїмі, не можуть гавкати, мріють бурмотять, дрімаючи, люблять тільки спати.
11
Се - пси, все голодуючі, наситу не знають;
се - пастирі безглузді: всї позирають лиш на свою дорогу;
кожний до останнього дбає про свою лиш користь.
12
Приходїть (говорять вони), достану вина, напиймось сикери;
як сьогоднї, так буде й завтра;
ба ще й більше!