1
Встань, заяснїй, Ерусалиме;
зійшло бо сьвітло твоє, і слава Господня зійшла над тобою.
2
Ось бо, - темрява вкривати ме землю, й поморок - народи;
а над тобою засияє Господь, і слава його явиться над тобою.
3
І поприходять народи до сьвітла твого, й царі - до сяєва, що над тобою заблисне.
4
Піднеси очі твої й подивись кругом: всї вони громадно до тебе простують;
сини твої прибувають здалека, й несуть дочок твоїх на руках.
5
Глянеш і зрадїєш;
забється й поширшає серце в тебе;
бо все багацтво морське попливе тобі в руки, власність народів прибуде до тебе.
6
Безлїч верблюдів покриє тебе - дромедарі з Мадіяму і з Ефи;
сила їх прийде з Саби, привезуть золото й ладан, і звістять славу Господню.
7
Всї вівцї Кидарські будуть зібрані для тебе, барани Небайотські послужать для тебе;
любою жертвою будуть вони менї на жертівнику мому, і я прославлю дом величностї моєї.
8
Хто вони, сї, що мов хмари, несуться, мов голуби в голубник свій прилїтають?
9
Се мене дожидають острови, а навперед них несуться кораблї Тарсийські, щоб перевезти синів твоїх з дальнього далеку, а з ними срібло їх і золото їх імені Господа, Бога твого й Сьвятого Ізрайлевого, бо він прославив тебе.
10
І сини чужоземцїв будуть мури твої будувати, і царі їх в послузї, перед тобою стояти;
бо я в гнїву мойму побивав тебе, та в ласкавостї моїй буду милосердним на тебе.
11
І будуть у тебе брами все отвором стояти;
нї в день нї в ночі не будуть зачинятись, щоб достатки народів до тебе прибували й царі їх приходили.
12
Ті бо царства й народи, що тобі не схочуть служити, погибнуть, і такі народи до нащаду вигублені будуть.
13
Краса Ливанова прийде до тебе, кипарис і кедри та сосна украсять місце сьвятостї моєї, і прославлю я підніжок ніг моїх.
14
І прийдуть до тебе в покорі сини тих, що тебе пригнїтали, й припадати муть до стіп у ніг твоїх всї, що колись тобою гордували, та й назвуть тебе городом Господнїм, Сионом Сьвятого Ізрайлевого.
15
Ти був покинутий і зненавиджений, так що тебе всї обминали;
за те ж я вчиню тебе славою віків, радістю родів за родами.
16
Наче молоко ссати, будеш насичуватись добром народів, поживати скарби царські, нїби груди ссати, а тодї зрозумієш, що я, Господь, - твій спас, визволитель твій, потужний Яковів.
17
Замість мідї буду золото тобі вистачати, а замість залїза - срібло, замість дерева - мідь, замість каменя - залїзо;
і настановлю мир - володарем у тебе, а справедливість - наглядником твоїм.
18
Не чути буде вже про насилування в землї в тебе, про спустошення та розбої - в займищах твоїх;
і звати меш мури твої спасенною безпекою, а ворота твої - славою.
19
Вже не сонце буде тобі сьвітлом щоденним, не місяць - яснотою;
а сам Господь буде вічним сьвітлом тобі, і Бог твій - славою твоєю.
20
І не зайде вже сонце твоє й місяць твій не згасне, бо Господь буде тобі вічним сьвітлом, і скінчаться днї смутку твого.
21
І нарід твій, всякий праведний навіки унаслїдує землю, - яко пагонець насаду мого, як рук моїх дїло, на прославу мою.
22
Від малого намножиться тисяча, від найслабшого - великий нарід.
Я, Господь, покваплю довершити се свого часу.