- 1
- Дух Господа Бога (спочив) на менї, бо Господь помазав мене на те, щоб принести благу вість убогим;
післав мене сцїляти сокрушених серцем;
вістити невольникам визвол на волю, а увязненим - відчиненнє темницї;
- 2
- Проповідувати рік примирення Господнього й день пімсти Бога нашого, потїшити всїх засумованих;
- 3
- Сповістити сумним у Сионї, що даний їм буде вінець замість попелу, замість плачу - єлей радощів;
замість сумовитого серця - одежа слави;
й назвуть їх сильними в справедливостї, насадом Господнїм на його прославу.
- 4
- І забудують вони вікові пустинї, відбудують давні розвалища і поновлять міста попустошені, що з давнезних давен були запустїли.
- 5
- І поприходять чужинцї й пасти муть вашу отару, й сини чужениць будуть у вас хлїборобами та виноградарями вашими.
- 6
- А ви будете зватись сьвященниками Господнїми, величати муть вас слугами Бога нашого;
будете користуватись достатками народів і славитись їх славою.
- 7
- За ваш сором оддано буде вам удвоє;
за стид будуть вони радуватись своєю долею, бо в країнї своїй удвоє стільки посядуть;
веселощі вічні будуть у них.
- 8
- Я бо, Господь, люблю правосуддє, ненавиджу здирство з насилуваннєм, і віддам їм заплату по правдї й зроблю з ними вмову-завіт віковічний;
- 9
- І насїннє їх знати муть народи, а потомність їх голосна буде між племенами;
всї, хто їх буде знати, довідаєсь, що вони - насїннє, благословене Господом.
- 10
- Велико радуватись буду Господом, звеселиться душа моя Богом моїм;
він бо з'одягнув мене в одежу спасення, ризою справедливостї обгорнув мене;
мов на жениха, вложив вінець, мов княгиню, прибрав окрасами.
- 11
- Як земля бо видає вроджай свій, і як город родить насїннє своє, - так виявить Господь Бог справедливість і славу перед усїма народами.
|