- 1
- Я дав пізнати себе тим, що про мене не питались;
мене знайшли такі, що мене не шукали.
Ось я!
ось я!
сказав я народові, що не звав себе моїм іменем.
- 2
- По всяк день простягав я руки мої до народу неслухняного, що ходив путями лихими, по своїй вподобі,
- 3
- До народу, що мене безнастанно в лице зневажає, бо приносить жертви по садах та палить кадило на цеглї;
- 4
- Що седить у гробах, та в печерах ночи проводить;
їсть свинину, а гидка юшка в посудах його;
- 5
- Що говорить: Стій здалека, не наближуйся до мене, бо я сьвятий проти тебе!
Вони - дим їдкий для мого носа, - огонь, що по всяк день горить.
- 6
- От, що написано-призначено передо мною: Не буду мовчати, а відплачу, віддам їм у лоно.
- 7
- Ваші переступи, говорить Господь, а заразом і беззаконня отцїв ваших, що кадили на горах і по горбищах зневажали мене, й одміряю в лоня їх все, що здавна коїли.
- 8
- Так говорить Господь: Коли в виноградньому гронї повно соку, кажуть: Гляди, щоб ти його не вшкодив, бо в ньому благодать;
те ж учиню я й задля слуг моїх, щоб не всїх погубити:
- 9
- Я виведу з Якова потомство і від Юди наслїдника гір моїх, а внаслїдують те вибрані мої і слуги мої будуть там жити.
- 10
- І буде Сарон пасовищем овець, а долина Ахор - місцем спочивку для волів народу мого, що до мене горнувся.
- 11
- Вас же, що покинули Господа, забули про сьвяту гору мою, закладаєте столи Гадові, та ладите повну чашу для Мени,
- 12
- Вас я обрікаю-віддаю на меч, і всї попадаєте позаколювані, за те, що я кликав, а ви не озивались;
говорив, а ви не слухали, і творили зло в очах моїх, та вибирали те, що менї не до вподоби.
- 13
- Тим то й говорить Господь Бог: Слуги мої їсти муть, ви ж будете голодувати, слуги мої будуть пити, а вас буде мучити спрага.
Раби мої будуть веселі, а вас побивати ме сором;
- 14
- Слуги мої будуть сьпівати в радощах серця, ви ж голосити мете задля сердечного смутку й ридати від сокрушеного духа.
- 15
- І полишите імя ваше у присягу вибраним моїм;
і вбє-вигубить тебе Господь Бог, а вірних слуг своїх назве иншим іменем.
- 16
- І хто буде назвою тою себе благословити, того благословляти ме Бог справдешний;
а хто покленеться нею на землї, той покленеться Богом правди, - давні бо злиднї пійдуть в непамять і будуть закриті перед очима в мене.
- 17
- Ось бо я творю нове небо й нову землю, а попередущі пійдуть в непамять, і не приходити муть на думку.
- 18
- Ви ж будете веселитись і радуватись ізза того, що я творю, по віки;
я бо обертаю Ерусалим у веселощі, а нарід його в радощі.
- 19
- Та й я буду веселитись Ерусалимом і втїшатися людом моїм;
і не почується вже там плачу, нї голосїння.
- 20
- Там не буде немовлятка нї старця, щоб не дожив повного віку свого;
бо й столїток вмірати ме молодиком;
хиба грішник, хоч би й столїток, вмірати ме в проклонї.
- 21
- І будуть будувати доми й у них жити, й насаджувати виногради й поживати їх плоди.
- 22
- Не будуть будувати, щоб инший там жив, та й садити не будуть, щоб хто инший споживав;
днї бо в людей моїх будуть довгі, як днї дерева, й вибрані мої будуть довго користуватись працею рук своїх.
- 23
- Марно трудитись не будуть, нї дїти роджати на горе;
будуть бо родом благословенним од Господа, а з ними й їх потомки.
- 24
- І буде так, що перш, нїж вони до мене покликнуть, я озвуся;
вони ще промовляти муть, а я вже вислухаю.
- 25
- Вовк і ягня будуть пастись укупі, лев буде з волом їсти солому, а змій - землею харчитись: вони не будуть на всїй сьвятій горі моїй нїчого злого нї шкоди чинити, - говорить Господь.
|