1
А нуте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять.
2
Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла.
3
Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і з'їсть тїло ваше, як огонь.
4
Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить;
і голосїннє женцїв до ушей Господа Саваота дійшло.
5
Розкошували ви на землї та буяли;
повгодовували серця ваші, мов на день заколення.
6
Осудили ви, убили праведного;
він не противив ся вам.
7
Терпіть же оце, браттє моє, аж до приходу Господнього.
Ось, ратай жде доброго овощу з землї, дожидаючись терпіливо його, доки прийме дощ раннїй і пізнїй.
8
Терпіть же й ви, утвердїте серця ваші, бо прихід Господень наближуєть ся.
9
Не зітхайте один на одного, браттє, щоб вас не осуджено: ось, суддя перед дверима стоїть.
10
За взір тяжкої муки і довгого терпіння прийміть, браттє моє, пророків, що глаголали імям Господнїм.
11
Ось, ми звемо блаженними, хто терпів.
Про терпіннє Йовове чули ви, і кончину Господню видїли;
бо Господь вельми милосерний і благий.
12
Перше ж усього, браттє моє, не кленїтесь нї небом, нї землею, нї иншою якою клятьбою;
а нехай буде в вас: так, так, нї, нї, щоб не впали ви в осуд.
13
Хто між вами тяжко страдає?
нехай молить ся;
хто радїє?
нехай сьпіває.
14
Чи хто нездужає між вами, нехай призове пресвитерів церкви, і нехай молять ся над ним, помазавши його оливою в імя Господнє;
15
і молитва віри спасе болящого, і підійме його Господь;
а коли гріхи вчинив, відпустять ся йому.
16
Визнавайте один одному гріхи, і молїте ся один за одного, щоб сцїлитись вам.
Много бо може молитва праведного ревна.
17
Ілия був чоловік подобний нам страстями, а помоливсь молитвою, щоб не було дощу, то й не було дощу на землї три роки і шість місяцїв.
18
А знов помолив ся, то й дало небо дощ, і земля зростила овощ свій.
19
Браттє, коли хто з вас заблудить від правди, і наверне хто його,
20
нехай знає, що навернувший грішника від блудної дороги його спасе душу від смерти і покриє множество гріхів.