1
Як умер Йозуа, поспитали Ізрайлитяне в Господа: Хто з нас мусить перше виступити проти Канаанїїв і воювати з ними?
2
І рече Господь: Юда нехай виступає.
Я подам ту землю йому на поталу.
3
Юда ж каже свойму братові Симеонові: Виступай ізо мною в моє займище, щоб нам укупі Канаанїїв воювати;
тодї й я виступлю з тобою у твоє займище.
От і виступив із ним Симеон.
4
І виступив Юда, і подав Господь Канаанїїв та Ферезіїв на поталу йому, так що вони побили їх під Безеком, десять тисяч чоловіка.
5
І зіткнулись вони з Адонибезеком під Безеком, бились із ним та й побили Канаанїїв і Ферезіїв.
6
Адонибезек же втїк, і вганяли вони за ним і зловили його та й утяли йому великі палцї на руках і на ногах.
7
Каже тодї Адонибезек: Семеро царів з утятими пальцями великими збірали крішки під столом у мене.
Як робив я, так і менї воздав Господь.
Повели його тодї в Ерусалим, там він і вмер.
8
І вдарили сини Юдині на Ерусалим, опанували його та й звоювали його в крівавому бою та й пустили город на пожежу.
9
Потім двинули сини Юдині воювати Канаанїїв, що жили в горах.
10
І виступив Юда проти Канаанїїв, що жили в Гебронї.
Геброн же прозивався перше Киріят-Арба.
І звоювали Сесая, Ахимава й Талмая, пагонцї Енакові.
11
Звідти двинув проти осадників Дабирських - Дабир же прозивавсь перш Киріят-Сефер.
12
І обіцяв Калеб: Хто Киріят-Сефер підневолить та й опанує, за того віддам дочку мою Ахсу.
13
І опанував його Отниіл, син Кеназа, меншого брата Калебового, і оддав він за нього дочку свою Ахсу.
14
Як же ведено її до нього, підучив він її, щоб випрохала в батька якесь поле.
І скочила вона з осла, так що Калеб у неї спитав: Що тобі?
15
І відказала вона: Дай менї благословеннє;
ти бо дав менї землю полуденню, то дай менї й водяні колодязї.
І дав їй Калеб колодязї в горі й колодязї на низинї.
16
І сини (Етра) Кенеянина, тестя Мойсейового, повиходили із Пальмового міста (Ерихону) на Юдину пустиню, на підгіррє Арадське, й прийшовши туди, поосїдали осадами коло Амаликіїв.
17
Юда ж двинув із братом Симеоном, і звоювали вони Канаанїїв, що жили в Сефат-городї, та й роспростерли на нього проклін.
Через те проложено йому прізвище Горма-город.
18
І звоював Юда Газу і займище її, Аскалон і Екрон із їх гряницями.
19
І був Господь з Юдою, так що він звоював нагірню землю.
Подолян же не здолїв прогнати, бо в них були залїзні колесницї.
20
І надїлили вони Калебові Геброн, як заповідав Мойсей, і повиганяв Калеб звідти трьох синів Енакових.
21
Евузіїв же, осадників Ерусалимських, не повиганяли сини Беняминові, от і зістались Евузії при синах Беняминових жити в Ерусалимі по сей день.
22
Сини ж Йосифові виступили й собі проти Бетеля, і Господь був із ними.
23
І розглядали сини Йосифові Бетель - сей город прозивався перше Лузом -
24
І зуздріли розглядники чоловіка, що йшов у город, і сказали йому: Ось покажи нам, де можна вломитись у город, так ми тобі подякуємо.
25
Він і показав їм, де можна вломитись у город, і завоювали вони город у крівавому бою, чоловіка ж того і всю родину його випустили.
26
Той чоловік подавсь у Гетійську землю, збудував город і проложив йому прізвище Луз.
Так зветься він і по сей день.
27
І Манассій не прогнав осадників із Бет-Сана і присїлків його, осадників Дора з урочищами його, осадників Іблеаму з урочищами його, та осадників Мегидди з урочищами його.
Так і вдалось Канаанїям зістатись на житлї в цїй країнї.
28
Як же вбивсь Ізраїль у потугу, зробив він Канаанїїв свойми крепаками, а повиганяти не повиганяв,
29
І Ефраїм не повиганяв Канаанїїв, що жили в Газері;
так і зістались Канаанїї на житлї в Газері.
30
І Зебулон не повиганяв осадників Китронських і осадників Наглолських;
так і зостались Канаанїї проміж ними на житлї, та й платили їм дань.
31
І Ассер не повиганяв осадників Акковських і осадників Сидонських і Ахлавських, Ахзивських, Гелвийських, Афеківських та Реховських.
32
От і жили Ассерії серед Канаанїїв, осадників тої землї, бо не повиганяли їх.
33
І Нафталїй не повиганяв осадників Бет-Самиських й осадників Бет-Анама, і жив серед Канаанїїв, що державили землею;
осадники ж Бет-Самиські зробились крепаками їх.
34
Аморії ж стїснили Данїїв у горах і не давали їм спускатись на поділлє.
35
І остались Аморії на горі Херес, в Аялонї й у Саалбимі.
Як почав же брати над ними гору дом Йосифів, поробились вони крепаками.
36
І роспростерлось займище Аморіїв від Скорпийонового проходу далеко в гори.