1
Сини Ізрайлеві чинили знов те, що в очах Господнїх було недобре, і подав їх Господь в руки Филистіям на сорок лїт.
2
А був тодї один чоловік із Зореага, з поколїння Данового, на імя Маной, жінка ж в його була неплідна й не роджала.
3
І обявивсь ангел Господень молодицї й рече їй: Оце ти неплідна і не роджаєш, але ти завагонїєш і вродиш сина.
4
Остерегайся ж, не пий нї вина нї впиваючого напитку, й не їж нїчого нечистого;
5
Бо се ти почнеш і вродиш сина;
та щоб бритва не торкалась до голови його, бо хлопчик сей буде від матїрньої утроби посьвячений Господеві, і зачне він рятувати Ізраїля з Филистійської потали.
6
Молодиця ж пійшла та й оповіла свойму чоловікові: так і так, чоловік Божий прийшов до мене.
Він мав вигляд ангела Божого, аж страшно поважний.
Я не питала його, звідки він, й імени свого він не назвав менї.
7
І промовив він до мене: Ти станеш вагітною і вродиш сина;
тож не пий нї вина нї сикера і не їж нїчого нечистого, бо хлопя буде назорей Божий від матїрнього тїла аж до дня своєї смертї.
8
Тодї Маной просив Господа і промовляв: Господи!
Божий чоловік, що присилав єси, нехай би ще раз прийшов до нас та навчив нас, як нам держати себе що до хлопяти, як народиться.
9
І вволив Бог волю Манойову, і ангел Божий прийшов ще раз до молодицї, як седїла вона на полі, а чоловіка її Маноя не було з нею.
10
І побігла хутенько молодиця, й оповіла про се чоловікові свойму, та й каже до його: Оце явивсь менї чоловік, що недавно приходив до мене.
11
Метнувся ж Маной за своєю жінкою, а прийшовшитому чоловікові, спитав його: Чи ти той чоловік, що розмовляв з сією жінкою?
Відказав той: Я.
12
Питає тодї Маной: Як слово твоє справдиться, то як тодї нам держати себе з хлопям і що з ним чинити?
13
Відказав ангел Господень Манойові: Нехай остерегається молодиця всього, що я сказав їй.
14
Нехай не їсть нїчого, що робиться з винограду, не пє нї вина, нї опяняючого напитку, і нїчого нечистого не їсть, все так, як я звелїв їй.
15
Промовив тодї Маной до ангела Божого: Нам би хотїлось тебе задержати й козенятком тебе пошанувати.
16
Ангел же Господень відказав Манойові: Хоч би ти мене й задержав, не їсти му я харчі твоєї.
Коли ж хочеш принести всепаленнє, так принеси його Господеві.
Маной же не знав, що се був ангел Господень.
17
І поспитав Маной у ангела Господнього: Як тебе звати на імя?
Бо, як слово твоє та справдиться, схочемо тебе пошанувати.
18
І відказав йому ангел Господень: Чого питаєш про моє імя?
Воно дивне.
19
Тодї взяв Маной козенятко і хлїбний принос та й принїс на каменнї Господеві.
І сталось при тому диво перед очами Маноя й жінки його:
20
Як знялось поломє від жертівниканебесам, знявсь й ангел Господень у жертівному поломї.
Побачивши се Маной і жінка його, припали до землї лицем.
21
І став невидимим ангел Господень Маноєві й жінцї його.
Зрозумів же тодї Маной, що се був ангел Господень.
22
І сказав тодї Маной до жінки: Істно мусимо ми вмерти, бо видїли Бога!
23
Жінка ж його відказала йому: Коли б Господь хотїв нас умертвити, не прийняв би од нас усепалення і хлїбної жертви, та й не дав би нам усього сього вбачити, анї обявив того, що має бути.
24
І вродила молодиця сина, і дала йому імя Самсон.
І росло хлопя, і Господь благословив його.
25
І почав дух Господень бути в ньому в таборі Дановому між Зореагом і Естаолом.