- 1
- І пійшов Самсон у Тимнат, і запізнавсь із Филистійською дївчиною.
- 2
- Вернувшись, оповідав про се батькові й матері та й каже: Запізнавсь я в Тимнатї з Филистійською дївчиною;
дайте менї її за жінку.
- 3
- Батько й мати ж відказали йому: Хиба ж між дївчатами твого браття і в усьому народї нашому та нема тобі жінки, що хочеш узяти в чужій сторонї у Филистіїв, у необрізаних?
Відказує ж Самсон батькові: Сю возьми менї: бо вона сподобалась менї.
- 4
- Не знали ж батько й мати його, що на се була воля Господня, та що він шукав причини навпроти Филистіїв, того бо часу панували Филистії над Ізраїлем.
- 5
- От і пійшов Самсон із батьком та матїррю в Тимнат, і як наближувались вони до виноградників Тимнатських, скочив несподївано проти нього левчук рикаючий.
- 6
- Зійшов тодї на його Господень дух, що він левчука роздер нїби козеня, не мавши в руцї нїчого.
Батькові-матері ж не сказав, що зробив.
- 7
- Тодї прийшов (у Тимнат) та й перемовивсь із дївчиною, і прихилилась вона до Самсона.
- 8
- Трохи згодом ійшов ізнов, щоб її взяти додому, і звернув, щоб глянути на мертвого лева, аж у левиній пащі бжоляний рій із медом.
- 9
- Він забрав його в руки та й їв собі в дорозї, а прийшовши до батька-матері, дав і їм, і вони їли, та й не сказав, що забрав мед із левиного трупу.
- 10
- Потім прийшов батько його до дївчини, і справив Самсон там бенкет: бо так звичайно чинили женихи.
- 11
- І як там побачили його, вибрали трийцять бояр, щоб круг його були.
- 12
- І промовив до них Самсон: Загадаю вам загадку.
Як одгадаєте її менї за сїм бенкетових днїв, так я вам дам трийцять сорочок і трийцять сьвяточних жупанів.
- 13
- Коли ж не зумієте відгадати, так ви менї дасте трийцять сорочок і трийцять сьвяткових жупанів.
І відказали йому: Загадуй, почуємо.
- 14
- І рече їм: Вийшла харч з їдючого, солодощі із страшного.
Так не змогли вони розвязати загадки в трьох днях.
- 15
- На четвертий же день прохали вони Самсонову жінку: Ублагай бо чоловіка, щоб він розвязав нам загадку, ато спалимо тебе вкупі з батьківським будинком.
Чи то ж про те тільки вибрали нас, щоб обідрати нас?
- 16
- І плакала молода Самсонова перед ним і казала: Ой противна я тобі, не любиш мене.
Загадав єси моїм землякам загадку, а менї й не звіривсь.
Відказав їй: Батькові мойму й матері моїй не звіривсь, а тобі б то звірився?
- 17
- І плакала вона перед ним всї днї, покіль справляли вони бенкет.
Семого ж дня виявив таки їй, бо докучливо просила його.
Вона ж виявила загадку землякам своїм.
- 18
- От і кажуть вони йому семого дня перед заходом сонця: Що над мед солодше?
що над лева страшнїйше?
І рече їм: Коли б ви моєю телицею не орали, так моєї б загадки не згадали.
- 19
- Найшов тодї на його дух Божий, що він пійшов ув Аскалон, і вбив там трийцять чоловіка, поздіймав з них одежу та й пороздавав сьвяточні жупани тим, що загадку його відгадали.
І загорівсь великим гнївом і пійшов у домівку батьківську.
- 20
- Жінка ж Самсона спарувалась із боярином, що був при ньому дружбою.
|