1
Був один чоловік на горі Ефраїм, на імя Миха.
2
Сей промовив до матері своєї: Одинайцять сот срібних секлів, що вкрадено в тебе, і ти при менї вирекла проклін, сї гроші в мене в схованцї: я взяв їх;
тепер же верну їх.
І відказала мати йому: Нехай тебе благословить господь, сину мій!
3
От і вернув він матері одинайцять сот.
Мати ж його каже: Я хочу їх присьвятити господеві й на благо синові мойму обернути, на те, щоб із них зробити вирізуваного і виливаного ідола.
4
Але він вернув таки срібло матері своїй, а мати взяла двістї срібних секлів та й оддала золотареві, а той зробив з них вирізуваного і виливаного божка, і находивсь він у дому Михи.
5
А був у Михи (окремо) дім для божища.
І зробив Миха ефод і терафим і посьвятив одного сина свого, щоб служив йому за сьвященника.
6
Того часу не було князя в Ізраїлї, і кожен чинив, що здавалось йому доладнїм.
7
Був же тодї один молодик із Бетлеєму Юдейського з поколїння Юдиного;
він був Левит, і пробував там заволокою.
8
Сей покинув город Бетлеєм Юдейський, щоб, де доведеться, пробувати заволокою, та й зайшов у Ефраїм-гори, в господу до Михи.
9
Питає в його Миха: Куди ти йдеш?
Відказав той: Я Левит із Бетлеєма в Юдеї, а йду, щоб осїстись, де доведеться.
10
І каже йому Миха: Зістаньсь у мене та й будь менї за батька й за сьвященника;
я давати му тобі що року десять срібних секлів і потрібну одежу та харч.
11
Левит пристав на се, щоб зістатись у того чоловіка, і був у нього молодик як один із його синів.
12
От і посьвятив Миха Левита, і був у його молодик за сьвященника, і жив у господї в Михи.
13
Тодї каже Миха: Тепер знаю, що господь буде благодатен до мене, бо маю Левіта за жерця.