1
Того часу не було царя в Ізраїлї, а поколїннє Даново шукало собі того часу наслїдньої держави, бо йому й доти не допалось повного удїлу між поколїннями Ізрайлевими.
2
От і послали Данїї з поколїння свого пятьох з'угадних мужів із Зореага й Естаола, щоб розгледїти землю та винишпорити, та й наказали їм: Ійдїть розглядайтесь по землї скрізь.
Вони ж дойшли до гір Ефраїмових, зайшли до Михиної господи та й обночувались там.
3
Будучи ж в Миховій господї, впізнали вони говірку молодого Левита, зайшли до його, та й поспитали в його: Хто тебе сюди завів, що тут робиш, і що таке ти в цьому домі?
4
І відказав їм він: Так і так обійшовсь ізо мною Миха: найняв мене, й я його сьвященником.
5
Тодї просять його: Спитай у Бога, щоб нам знати, чи пощастить нам у нашій дорозї, що верстаємо?
6
І каже їм жерець: Ійдїть веселі;
дорога, куди йдете, приятна Господеві.
7
От і пійшли далїй ті пять мужів та й дойшли до Лаіса.
Там побачили, як люде живуть безпечно звичаєм Сидонїїв, байдужно й тихо, та що не було в тій землї такого, що обиджав би в чому, або мав би яку власть.
Від Сидонїїв вони далеко й не мають нї з ким нїякої справи до спільної оборони.
8
Як прийшли вони до своїх братів у Зореагу й Естаол, каже їм браття їх: І з чим же ви?
9
А вони відказують: Вставайте, двинемо проти них у поле!
Бо землю ми огледїли: справдї прегарна земля, а ви оце задумались;
не гайтесь довше, рушаймо в дорогу, та й осягнемо землю в державу!
10
Прийшовши туди, знайдете байдужний люд, а земля простора.
11
І рушили звідти з поколїння Данового з Зореаги й Естаола шість сотень узброєних людей.
12
В свойму походї отаборились вони в Каріят-Яримі в Юдеї.
Тим і прозивається те місце по сей день табір Данів - за Каріят-Яримом.
13
Звідти йшли вони на Ефраїм-гори та й прийшли до господи Михиної.
14
Тодї озвались ті пять мужів, що ходили в Лаіс, щоб розгледїти землю, і сказали своїм братам: Чи знаєте, що в сьому хуторі є ефод і терафим, та вирізуваний і виливаний ідол?
Зміркуйте ж оце, що маєте дїяти.
15
І завернули вони туди, прийшли до господи молодого Левити в домі Михи, та й привітали його.
16
А шістьсот чоловіка з синів Данових, узброєних, стояли за ворітьми.
17
Пятьох же мужів, що виходили на розглядини, ввійшли, пробрались туди та й забрали вирізуваного ідола, ефод і терафим та виливаного божища.
Сьвященник же стояв за ворітьми з шістьма сотнями чоловіка в'оруженими,
18
Як пробрались вони в будинок до Михи, то й забрали вирізуваного кумира й ефод і терафим і виливаного божища.
І питає їх сьвященник: Що ви коїте?
19
Вони ж відказують: Мовчи, затули рота рукою, йди з нами, та й бувай батьком нам і сьвященником.
Що бо тобі любійше, попувати в домі одного чоловіка, чи бути сьвященником в поколїнню і родї в Ізраїлї?
20
І призволив сьвященник, і взяв ефода й терафима, вирізуваного ідола й виливаного божка, та й пійшов укупі з людьми.
21
І пійшли вони далїй, виправивши дїтей, скотину й дороге майно поперед себе.
22
Ще ж не далеко відойшли від господи Михиної, а вже й скупились хуторяне в Михиній домівцї, та й погнались за Данїями.
23
І кликали вони за Данїями, а ті обернувшись питали в Михи: Що тобі треба?
чого так кричиш?
24
Відказує сей: Ви забрали боги, що я собі постарав і жерця, та й пійшли собі.
Як же се питаєте: Що тобі треба?
25
І відказали йому Данїї: Стережись, щоб ми не чули більше твого голосу, ато сердиті люде кинуться на вас, і згинеш сам та й погубиш твоїх.
26
І пійшли собі далїй Данії.
Миха же, побачивши, що вони дужчі за його, вернувсь додому.
27
Забравши сим робом те, що постарав собі Миха, вкупі з його жерцем, напали вони на Лаіс, на людей тихих і байдужних, побили їх мечем а город пустили з димом.
28
Нїхто не допоміг їм, бо жили далеко від Сидону і не мали нї з ким нїякої справи.
Місто се находилось на долинї, не далеко Бет-Рехова.
І збудували собі (Данїї) город, та й осїлись у йому.
29
І прозвали місто своє Даном, по імени предка свого Дана, сина Ізрайлевого;
перше ж той город звався Лаіс.
30
І поставили в себе Данїї вирізуваного ідола, а сьвященниками в поколїннї Дановому були Йонатан, син Герсона, сина Мойсейового, і сини його аж по день уневолення свого.
31
І стояв у них ідол, що зробив Миха, увесь той час, як божий дом стояв у Силомі.