1
Оце ж ті народи, що зоставив Господь, щоб випробовувати ними Ізраїля і всїх тих, що не знали війни за Канаан,
2
На те тілько, щоб навчались воюватись сини Ізрайлеві що першої війни не знали:
3
Пять князїв Филистимських, усї Канаанїї, Сидонїї й Гевії, що жили на Ливан-горах від гори Баал-Гермон до ввіходу в Емат.
4
А оставив їх на те, щоб випробувати Ізраїля і довідатись, чи слухати муть вони заповідей Господнїх, що дано батькам їх через Мойсея.
5
Оце ж і жили сини Ізраїля серед Канаанїїв, Гетіїв, Аморіїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв,
6
Брали за себе їх дочки і віддавали свої дочки за їх синів, і служили їх богам.
7
І витворяли сини Ізрайлеві зло перед Господом, і забували Господа, Бога свого, і служили Баалам та Астартам.
8
І запалав гнїв Господень на Ізраїля, так що він оддав їх на поталу Хузанові Русатаїмові, цареві Мезопотамиї;
і були сини Ізрайлеві підневоленими Хузанові Русатаїмові вісїм год.
9
І взивали тодї сини Ізрайлеві до Господа, і Господь вознїс їм спасителя і той вирятував їх, - Отониїла Кеназенка, сина меншого брата Калебового.
10
І зійшов на нього дух Господень і допоміг йому судити Ізраїля.
І так виступив він у поход, і подав йому Господь на поталу Хузана Русатаїма, царя Мезопотамського, і взяв він гору над Хузаном Русатаїмом.
11
І втїшалась супокоєм земля сорок год.
І вмер Отониїл Кеназенко.
12
Та сини Ізраїля знов чинили те, що було не до вподоби Господеві.
Тодї дав Господь Еглонові, цареві Моабійському, перевагу над Ізраїлем;
бо чинили вони те, що було не до вподоби Господеві.
13
Скупив він до себе Аморіїв та Амаликіїв, побив Ізраїля та й підневолив Пальмовий город.
14
І були Ізрайлитяне підневоленими Еглонові, цареві Моабійському, вісїмнайцять год.
15
Заквилили тодї сини Ізраїля до Господа, і Господь вознїс їм визвольника, Аода, сина Герового, сина Еминїєвого, лївака.Через нього то послали Ізрайлитяне данину Еглонові, цареві Моабійському.
16
Аод же наготовив собі меча з двома лезвами (вістрями) на лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежою на правому боцї.
17
От і принїс він Еглонові, цареві Моабійському, данину.
Еглон же та був собі вельми пузатий чоловік.
18
Віддавши данину, відослав Аод людей, що несли данину,
19
Сам же вернувсь до виструганих ідолів у Галгалї і звелїв сказати Еглонові: Є в мене таємне слово до тебе, царю.
Той повелїв: Тихо!
і вийшли геть усї, що стояли кругом.
20
Як увійшов до нього Аод, він седїв один у прохолоднїй хатї своїй, і каже Аод: Маю Боже слово до тебе, царю!
Той піднявсь із свого сїдалища.
21
Тодї вхопив Аод лївою рукою меча з правого боку свого, та й уткнув йому в тїло,
22
Так що за лезвами вгрязло й держально, і жир обняв вістрє, бо не витяг він меча назад із його тїла, і він досяг задньої части.
23
Вийшов тодї Аод, зачинив двері верхньої хати за собою і засунув засовом.
24
Як вийшов він, прийшли дворяне і, бачивши, що двері верхньої хати засунено, подумали: Певно він у своїй прохолоднїй хатї робить потріб свою.
25
Так ждали довго.
Як же він не відчиняв усе ще дверей у верхній хатї, взяли ключа та й відомкнули, і от пан їх лежав на землї мертвий.
26
Покіль же вони гаялись, Аод утїк, пройшов мимо виструганих ідолів і уйшов у Сеїрат.
27
Вернувшися ж додому, ударив на Ефраїм горах у трубу, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.
28
І повелїв їм: Сюди до мене!
бо подав Господь наші вороги Моабії нам на поталу.
Пустились тодї вони за ним, і пооблягали Йорданьські броди до Моабу і не пускали нїкого перейти.
29
І побили вони тодї Моабіїв до десяти тисяч душ вельми сильних і здорових людей, так що нїхто не втїк.
30
Тодї мусїли Моабії нагнутись під руку Ізраїлеві.
І було мирно в землї вісїмдесять год.
Аод же судив їх до смерти.
31
Після нього виступив Самгар;
сей побив шістьсот Филистимів плуговим лемішем, і він також спасав Ізраїля.