1
Як почали ж сини Ізрайлеві ходити таким робом, що був не до вподоби Господеві, подавав Господь їх на поталу Мадиянїям через сїм год.
2
І тяготїла рука Мадиянїїв над Ізраїлем, і сини Ізрайлеві поробили собі перед Мидиянїями леговища в горах та печері в скелях.
3
І що понасївають було Ізрайлитяне, наступлять на їх Мидиянїї, Амаликїї, і ті що жили на востоцї;
4
Та й отаборяться навпроти них та й нївечять уроджай аж по Газу, і не зоставлять нїчого на прожиток Ізраїлеві, нї овечки, нї вола, нї осла.
5
Бо наступали чабануючи (зі скотом) та з наметами, і бувало їх як сарани, безлїч і самих їх і верблюдів, і кочували вони по всїй землї, пустошачи її.
6
Оце ж вельми ослаб Ізраїль через Мадиянїїв.
І заквилили тодї сини Ізрайлеві до Господа.
7
Як же покликнули Ізрайлитяне до Господа на Мадиянїїв,
8
Послав Господь пророка до синів Ізрайлевих, і промовив пророк: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Вивів я вас із Египту, визволив ізвідти, де ви були рабами;
9
І вирятував вас із руки в Египтїїв і з рук усїх ваших гнобителїв, і повиганяв їх поперед вами, і надїлив їх землю вам,
10
І говорив до вас: Я Господь, Бог ваш;
не вшановуйте богів Аморійських, що в їх землї ви живете;
та ви не слухали голосу мого.
11
І прийшов ангел Господень та й сїв під дубом ув Офрі, що належав до Йоаса, потомка Авіезерового, саме тодї як син його Гедеон молотив пшеницю в печері, щоб сховати її від Мадиянїїв.
12
І явивсь йому ангел Господень і рече до його: Господь з тобою, хоробрий чоловіче!
13
А Гедеон йому: Добродїю, коли Господь із нами, так чого ж оце все склалось нам?
і де всї чудеса його, що батьки наші нам оповідували про них, та казали: Господь вивів нас із Египту?
Тепер же він відопхнув нас та й оддав нас Мидиянїям.
14
І споглянув тодї ангел Господень на його й каже: Йди в оцїй силї твоїй, так і вирятуєш Ізраїля від руки Мадиянїїв.
Знай, я посилаю тебе!
15
І відказав йому: Добродїю!
Чим же я вирятую Ізраїля?
Рід мій найслабший у Манассії, а я найменший у моїй родинї.
16
І сказав йому Господь: Я буду з тобою, й ти побєш Мадиянїїв, як одного чоловіка.
17
А сей: Коли ти змилосердивсь до мене, дак дай менї ознаку, що розмовляєш ізо мною.
18
Ось не відходь ізвідсї, докіль вернусь і принесу дар тобі.
Він же відказав: Буду ждати, покіль вернешся.
19
Пійшов тодї Гедеон, приготовив козенятко та неквашених книшів із одної ефи муки;
мясо зложив у кошик, а юшку влив у горщик, принїс те все йому під дуба та й поставив перед ним.
20
Ангел же Господень сказав йому: Возьми мясиво та неквашені книші, положи на сього камення, та й вилий на те поливку.
І зробив так.
21
Тодї ангел Господень кінцем палицї, що держав у руцї, приторкнувсь до мясива й книшів, і виступив огонь із камення та й пожер мясиво й книші, ангель же Господень зник із очей у його.
22
Постеріг тодї Гедеон, що то був ангел Господень, і кликнув Гедеон: Ой (лишенько ж).
Господи Боже!
се ж я бачив ангела Господнього лицем до лиця!
23
Відказав же Господь: Мир тобі, не бійся: ти не вмреш!
24
Спорудив тодї Гедеон жертівника Господеві, та й дав йому прізвище: Господень мир.
І досї він стоїть в Авіезеровій Офрі.
25
Тієї ж ночі повелїв йому Господь: Возьми десяток чоловіка з твоїх слуг, одного бика із стада батька твого, та одного семилїтка бика, зруйнуй Баалового жертівника в твого батька та й вирубай дерево, що стоїть навколо;
26
Тодї спорудиш Господеві, Богові твойму, жертівника на верху скелї сієї, і возьми другого бика та й принеси його на всепаленнє на дровах із дерева, що вирубаєш.
27
Узяв тодї Гедеон десятеро чоловіка з своїх рабів і вчинив, як навчив його Господь.
Та боявсь робити се перед родиною своєю й міськими людьми, то ж робив усе в ночі.
28
Як же повставали міські люде й родина його вранцї, аж се жертівника Баалового зруйновано й дерево коло його зрубано;
другого ж бика принесено в жертву на новопостроєному жертівнику.
29
Питали тодї люде одно одного: Хто се вкоїв?
І роспитуючись так, довідались, що се вчинив Гедеон Йоасенко.
30
І сказали тодї міські люде до Йоаса: Видай сина твого!
смерть йому, бо зруйнував Баалового жертівника і порубав дерево, що було при йому.
31
Та Йоас відказав тим, що стояли навкруги натовпом: Так се ви хочете встоюватись за Баала, чи ж то вам його боронити?
Хто за його буде встоюватись, той умре ще до завтрішнього ранку.
Коли він бог, нехай сам за себе постоїть, бо жертівника його зруйновано.
32
Тим і проложено Гедеонові того дня прізвище Еробаал, щоб тим сказати: Нехай Баал з ним судиться за те, що він зруйнував його жертівника.
33
Аж ось усї Мадиянїї, Амаликії і восточане зібрались до купи, переправились через Йордань й отаборились на Езреель-долинї.
34
Обняв тодї Гедеона Господень дух, так що він затрубив у трубу і покликав родину Абиєзера йти за ним.
35
Та ще послав Гедеон до всього Манассія посли, і скликано їх також до війська.
Послав также посли до Ассера, Забулона і Нафталїя навкруги, і сї вийшли зустріч йому.
36
І промовив тодї Гедеон до Бога: Коли справдї хочеш рятувати Ізраїля моєю рукою,
37
Так ось!
я розстелюю на току вовняне руно.
Коли на одно руно тільки впаде роса, а навкруги земля буде суха, тодї знати му, що вирятуєш Ізраїля моєю рукою.
38
Так і сталось: Як витискав він рано вранцї руно, так настїкала повна миска води.
39
Однакже Гедеон промовив Господеві: Ой нехай твій гнїв не загориться на мене, коли ще раз промовлю!
Дозволь менї ще одну пробу з руном ізробити: нехай воно тілько сухе буде, усюди ж роса впаде на землю!
40
І дав так Господь у ту ніч, що руно тільки було сухе, усюди ж на землї лежала роса.