1
Так сказав Господь: Ійди, купи глиняний горщок у ганчаря;
і возьми з собою кількох значніх людей з народу й з старшини сьвященничої;
2
І вийди в Бен-Енном-долину за Черепяною брамою, та й промов там слова, що скажу тобі,
3
І скажи: Слухайте слово Господнє, ви, царі Юдейські, і ви, осадники Ерусалимські!
Так говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Ось, я наведу лихо на се місце, таке, що, хто про него почує, в того задзвонить ув ушах, -
4
За те, що вони покинули мене і зробили се місце чужим менї, бо кадять на йому богам иншим, таким що не знали їх, нї вони, нї батьки їх, нї царі Юдейські, та сповнили се місце безвинною кровю,
5
І построїли висоти Баалові, щоб свої сини приносити Баалові на всепаленнє, а сього я не заповідав і не заводив, ба й на думку воно менї не приходило.
6
Тим же то приходить година, говорить Господь, що се місце не прозивати меться вже Тофетом і долиною синів Енномових, а душогубною долиною.
7
І оберну в нїщо розум (надїю) Юди й Ерусалиму на сьому місцї, та й побю їх мечем ув очах ворогів їх і рукою тих, що чигають на їх душу, трупи же їх оддам у корм птаству піднебесному й зьвіррю земному.
8
І зроблю сей город пострахом та сьміховищем;
хто нї проходити ме ним, буде дивуватись й посвистувати, дивлючись на біду, що йому склалась.
9
І годувати му їх тїлом синів і тїлом дочок їх, і їсти муть вони одно одного тїло, опинившись в облязї та в тїснотї, коли стїснять їх вороги їх і ті, що наставати муть на душу їх.
10
І розбий гладишку перед очима в тих мужів, що прийдуть із тобою,
11
Та й промов до них: Так говорить Господь сил небесних: Оттак розібю люд сей і город сей, як розбивають глиняний посуд, що його нїколи вже не стулиш, і ховати муть на Тофетї тілько через те, що не буде більш місця на кладовище.
12
От як учиню з сим місцем, говорить Господь, і з землянами його, і вчиню місто се таким, як Тофет.
13
І будуть будинки Ерусалимські й доми царів Юдейських нечисті, як Тофет, - усї доми, що на їх кришах кадили вони всьому війську піднебесному, й приносили ливні жертви богам чужим.
14
Вернувшися ж Еремія з Тофету, куди посилав його Господь пророкувати, став на подвіррі коло дому Господнього та й промовив до всього люду:
15
Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля.
Ось, я пошлю на сей город і на всї міста його все те лихолїттє, що висказав проти него, бо вони показали себе тугошийшими й не слухали слів моїх.