1
Слово, що надійшло до Еремії від Господа в десятому роцї Седекіїному, царя Юдейського, - се був вісїмнайцятий рік Навуходонозорів.
2
Тодї військо царя Вавилонського, облягало Ерусалим, а пророк Еремія седїв запертий в сторожовому дворі коло палати царя Юдейського.
3
А посадив його туди Седекія, царь Юдейський, докоряючи йому: На що пророкуєш та говориш: так каже Господь: ось, я оддаю се місто на поталу цареві Вавилонському, й він звоює його;
4
Та й Седекія, царь Юдейський, не уйде рук у Халдеїв, а буде певно подан цареві Вавилонському на поталу, й розмовляти ме з ним устами до уст, і очі його будуть глядїти в очі йому;
5
І поведе він Седекію в Вавилон, і пробувати ме він там, аж докіль не навідаюсь до його, говорить Господь;
і як будете воювати з Халдеями, не пощастить вам.
-
6
І сказав Еремія: Таке слово Господнє надійшло до мене:
7
Ось, ійде до тебе Анамеїл Саллуменко, син дядька твого, сказати тобі: Купи моє поле в Анатотї, бо по праву родинньому тобі можна купити його.
8
І прийшов мій небіж Анамеїл, по слову Господньому, до мене у сторожовий двір, та й каже менї: Купи моє поле в Анатотї, що в землї Беняминовій, бо за тобою й право наслїднє і право викупу;
- купи його собі.
Тодї я зрозумів, що се справдї було слово Господнє.
9
І купив я поле в Анамеїла, сина дядька мого, й одважив йому сїмнайцять срібних секлів.
10
Тодї списав я купну вгоду, приложив печать, покликав на те сьвідків та й одважив гроші на вазї.
11
І взяв я купну запись запечатану, після закону й устави, і запись відкриту,
12
Та й передав тую купну запись Барухові Нирієнкові Маассеєнкові перед моїм родичем Анамеїлом і при сьвідках, що підписали тую купну запись, при всїх Юдеях, що седїли в сторожовому дворі,
13
І наказав Барухові прилюдно:
14
Так говорить Господь сил небесних, Бог Ізраїля: Возьми сї записї, сю запечатану купну запись і сю відкриту купну запись, та й зложи в глиняну посудину, щоб вони там могли передержатись довгий час.
15
Так бо говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Будуть колись ізнов купуватись доми й поля й виноградники в сїй землї.
16
І, передавши Барухові Нирієнкові, купну запись, помоливсь я так до Господа:
17
Ой Господи Боже!
Ти сотворив небо й землю великою силою твоєю й простягнутою рукою твоєю: в тебе нема нїчого неможливого;
18
Ти подаєш милость тисячам і відплачуєш батькївські гріхи в нутро дїтям по них;
Ти, Боже великий і могучий, що ймя тобі Господь сил небесних.
19
Великий ти в замірах і потужний в дїлах;
твої очі бачні на всї стежки в людських дїтей, щоб платити кожному по його ходах і по плодах учинків його;
20
Ти, що творив знамення й чудеса потужною рукою й чудеса в Египтї, та й по сей день твориш ув Ізраїлї і на всїх людях, й прославив своє імя по сей день;
21
Ти вивів людей твоїх, Ізраїля, з землї Египецької при знаменах й чудесах, потужною рукою й простягнутою правицею і при страсї великім,
22
І дав їм сю землю, що її дати клявся батькам їх, - землю, текущу молоком і медом!
23
Вони ввійшли й взяли її в державу, та не слухали заповідей твоїх, і не ходили робом законів твоїх, не чинили того, що їм заповідав єси, і за те ти вдарив їх усїм лихолїттєм сим.
24
Ось, облогові вали сягають аж до городу, щоб звоювати його;
ось, притиснене мечем, голоднечею й моровою пошестю, подається місто в руки Халдеям, що його облягли;
те, що ти говорив, те й спевнюється, як ти сам бачиш.
25
А ти, Господи Боже, сказав менї: Купи собі поле за гроші та возьми сьвідків, тим часом як місто попадається в руки Халдеям!
26
І надійшло слово Господнє до Еремії таке:
27
Ось, я - Господь, Бог усякого тїла, то ж у мене та було б що неможливе?
28
Тим же то так говорить Господь: От, я оддаю се місто Халдеям на поталу й в руки Навуходонозорові, цареві Вавилонському, й він звоює його,
29
І Халдеї, що облягають його, вломляться й запалять місто й спалять його й доми, що на їх кришах приношено кадило Баалові та приносили ливні жертви чужим богам, щоб доводити мене до гнїву.
30
Бо сини Ізраїля та сини Юдинї вже змолоду тілько зло чинили перед очима в мене;
сини Ізраїля хиба тілько що гнївили мене виробами рук своїх, говорить Господь.
31
Хиба тілько на гнїв менї та на досаду мою стояло се місто з того часу, як його збудовано, та й по сей день, щоб я відкинув його од лиця мого
32
За все ледарство синів Ізрайлевих і синів Юдиних, що вони в гнїв менї коїли, - вони, царі їх, князї їх, сьвященники їх і пророки їх, і громадські мужі Ізраїлські й осадники Ерусалимські.
33
Обернулись вони плечима до мене, а не лицем, та хоч я учив їх, учив від досьвітків, то вони не хотїли науки приймати.
34
Ба й у храму, що його названо моїм імям, поставили вони гидоти свої і споганили його.
35
Вони позаводили висоти Баалові в долинї синів Енномових, щоб переводити через огонь сини свої й дочки свої в честь Молохові, чого я не приказував їм, та що менї й на думку не приходило, щоб вони коїли таку гидоту та Юду до гріха приводили.
36
А все ж таки нинї, так говорить Господь, Бог Ізраїля, про се місто, що ви про його провадите: Мечем і голоднечею й моровою пошестю оддається се місто на поталу цареві Вавилонському, -
37
Ось, я позбіраю їх знов із усїх земель, куди їх повиганяв у мойму гнїву й палкій яростї моїй і великій досадї та й верну на се місце, і дам їм жити в безпецї.
38
Тодї будуть вони моїм народом, я ж буду їх Богом.
39
І дам їм одно серце й одну путь, щоб вони по всяк час боялись мене на добро їм самим і на добро їх дїтям по них.
40
І вчиню з ними вічний завіт, що не одвернусь од них із моїми добродїйствами, й дам їм у серце страх передо мною, щоб не відвертались від мене.
41
І буду втїшатись ними, даючи їм добродїйства, й насаджу їх у сїй землї щиро, від усього серця й від усієї душі моєї.
42
Так бо говорить Господь: Як послав я на сей нарід усе те тяжке лихолїттє, так посилати му їм усї блага, що їм обітував.
43
І куповати муть ізнов поле в сїй землї, що про неї кажете: Се пустиня без людей і без скота;
вона подана Халдеям на поталу;
44
І куповати муть поля за гроші, й записувати їх у книги, й печатати й приберати сьвідків - у землї Беняминовій і в околицях Ерусалимських, і по містах Юдиних, і по містах нагірніх і по містах подільських і по городах полуденних;
бо я заверну їх назад із полону, говорить Господь.