1
І надійшло знов слово Господнє до Еремії, як іще його держано в сторожовому дворі:
2
Так говорить Господь, - той, що сотворив землю, - Господь, що впорядив і утвердив її, - Господь імя йому:
3
Покликни до мене, й я обізвуся, та й обявлю тобі велике й неописане, чого досї не знав єси.
4
Бо так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, про будинки в городї сьому та про палати в царів Юдейських, що їх розбурюють собі на вали до бою.
5
Ті, що поприходили воювати з Халдеями, - хиба на те, щоб наповнити доми трупами тих, що я їх повбиваю в гнїву мойму та в досадї моїй, і за все їх ледарство закрив лице моє від города сього,
6
Ось, я приложу їм плястир та цїлющі мастї, і повигоюю їх, і дам їм повний мир та й покажу вірність мою,
7
І верну полонян Юдиних і полонян Ізрайлевих, і владжу їх так, як було давно.
8
І очищу їх од усієї неправедностї їх, яку вони коїли передо мною, одпавши від мене.
9
І буде менї Ерусалим імям радостї, похвалою й величчю в усїх народів на землї, як почують про всї блага, які я подам йому, та здивуються й затремтять перед усїма тими добродїйствами й тим щастєм, яким їх надїлю.
10
Так говорить Господь: На тому займищі, що про його мовляєте: Спустошене воно, нї людини, нї скотини, - по городах Юдиних та по улицях Ерусалимських, що запустїли, стали без людей, без осадників і без скоту, -
11
Буде знов чути радісний і веселий гомін, сьпіви молодому князеві й молодій княгинї, голоси мовляючих: Хвалїте Господа Саваота, благий бо Господь і віковічня ласка його, та голос приносячих жертви подячні в дому Господньому;
бо я приверну полонян сієї землї до давного стану, говорить Господь.
12
Так говорить Господь Саваот: На сьому місцї, що запустїло та без людини, без скотини, й по всїх містах його постануть знов шатра пастухів, що стерегти муть череди свої.
13
По городах нагірніх і по городах подолянських і по городах полуденніх, і в землї Беняминовій і в околицях Ерусалимських, і по містах Юдиних переходити муть ізнов вівцї попід руку перелїчуючого, говорить Господь.
14
Ось, настане час, говорить Господь, що спевню тую прихильну обітницю, що дав про дом Ізраїля і про дом Юдин:
15
Тих днїв і того часу зрощу з Давида пагонця праведного, - сей чинити ме суд і справедливість на землї.
16
В ті часи буде Юда спасен і Ерусалим жити ме в безпецї, і дадуть імя йому "Господь - оправданнє наше!"
17
Так бо говорить Господь: Не переведеться у Давида муж (наслїдник), що седїти має на престолї дому Ізрайлевого,
18
Та й у сьвященників і в левітів не переведеться муж, що стояти має передо мною, та приносити повсячасно всепалення, пускати димом приноси й порати жертву колену.
19
І надійшло до Еремії слово Господнє таке:
20
Так говорить Господь: Як не можете зрушити мій заповіт про день і мій заповіт про ніч, щоб день і ніч не приходили свого часу,
21
Так не можна розірвати й мій заповіт (умову) з рабом моїм Давидом, щоб не було в його наслїдника на престолї його, або з сьвященниками та левітами, слугами моїми.
22
Як нема лїку войнству небесному й нема міри піску морському, так намножу потомків слуги мого Давида й левітів, що менї служити мають.
23
І надійшло до Еремії слово Господнє таке:
24
Чи ти не чуєш, що ті люде говорять: Та ж ті дві родини, що собі Господь був вибрав, він повідкидав!
а тим вони нехтують нарід мій, наче б він уже не був народом ув очах моїх?
25
То ж так говорить Господь: Як я мого заповіту про день і ніч і уставів неба й землї твердо не поставив,
26
То й рід Яковів і Давида, слуги мого, я відкину, щоб не брати вже владик із його роду над потомками Авраама, Ізаака й Якова;
ой нї;
я переведу їх із полону і змилосерджуся до них.