1
Затрубіте трубою в Сионї;
вдаряйте на трівогу на сьвятій горі моїй;
нехай стрепенеться все, що живе на землї, бо надходить день Господень, він уже близько -
2
Той день темний та мрячний, день хмарний і смутний;
мов уранцї зоря, розкидається нарід скрізь по горах;
безлїч його, нарід сильний, якого не бувало з давних віків, та й не буде через довгі роди.
3
Поперед його - огонь пожераючий, а позад його - поломє палаюче;
поперед його земля, мов би сад Едемський, а позад його - пустиня порожня, і нїкому не буде рятунку від його.
4
З виду вони - мов ті конї дужі, а скачуть, як їздецї (на конях);
5
Скачуть по верхах гір із гуком, наче від возів, із тріскотом поломя огненного, як солому пожерає, - се нарід потужний, все до бою готовий.
6
Побачать його люде, й затремтять, - у всїх обличчя поблїднуть.
7
Бігом біжать вони, бо сильні, вилїзають на мури, бо се воіни хоробрі;
кожний прямує своєю дорогою, з дороги не зверне.
8
Один одного не тисне, всякий пильнує путя свого, а впаде хто на списа, так і се не шкодить.
9
Ввихаються по містї, вилїзають на мури, на доми, вломлюються в вікна, мов ті розбишаки.
10
Перед ними, бачиться, здрігається земля, хитається небо, сонце й місяць померкають, а сьвітло зір гасне.
11
А Господь загрімить перед військом своїм гуком величнїм;
бо се його - отта безлїч війська, се його волю виповняє оттой могучий;
бо то великий і страшний день Господень, - хто видержить його?
12
Та тепер ще говорить Господь: Обернїтесь до мене всїм серцем в постї, в плачу й у жалї.
13
Роздирайте серця, ваші, а не одежу, й навернїтесь до Господа, Бога вашого, він бо благий і милосерден, довготерпеливий і вірно милуючий та й болїє над нещастєм.
14
Хто знає, чи він не пожалує вас, і не дасть своє благословеннє на хлїбові та ливні приноси Господеві, Богу вашому.
15
То ж затрубіте трубою на Сионї, визначіть піст, і оповістїть сьвяточні збори.
16
Зберіть народ, скличте збори, позбірайте старих, дїти й немовлят при грудях;
нехай вийде жених із своєї сьвітлицї і молода з своєї комори.
17
Між двором і жертівником нехай заплачуть сьвященники, божі слуги, та й промовлять: Пожалься, Господи, люду твого, не подай наслїддя свого на поругу, щоб невірні з його не сьміялись.
Чого б говорити невірним між собою: Де Бог їх?
18
А тодї пожалує Господь землю свою і пощадить свій нарід.
19
І відповість Господь та й скаже свому народові: Ось, я пошлю вам хлїб і вино й олїю, і будете споживати їх, та й не подам вас уже в наругу невірам;
20
А того, що прийде з півночі, я відверну од вас і прожену його в безводню пустиню;
переднє крило його сягати ме в восточнє, а задне до західнього моря, і завонїє трупами його й пійде від них смород, за те, що стільки наробив лиха.
21
Не бійся ж, ти, земле;
радуйся і веселися, бо Господь великий, він довершить теє.
22
Не лякайтесь, животини, бо пасовища в степах ізнов зазеленїють травою, дерева почнуть наново родити, фиґовина й виноградник покажуть ізнов свою силу.
23
Та й ви, чада Сионові, зрадїйте й втїшайтесь Господом, Богом вашим, бо він подасть вам дощу доволї, посилати ме дощ, - дощ раннїй і пізнїй, як і перед тим.
24
І сповняться гумна пашнею, а вино та олїя будуть переповнювати посуд під тискарнями.
25
І поповню вам усе за всї ті часи, коли в вас пожерала все сарана, черви, гусїнниця та жучки - те військо моє велике, що я насилав на вас.
26
І їсти мете до наситу, а споживаючи, будете славити імя Господа, Бога вашого, що так з вами предивно вчинив;
і нарід мій сорому вже не дознає.
27
І зрозумієте, що я - посеред Ізраїля, та що я - Господь, Бог ваш, і нема другого, а тим і нарід мій сорому не дознає.
28
І станеться після сього, що на всякого з'іллю мого духа, й будуть сини ваші й дочки ваші пророкувати;
старим людям у вас будуть сни од мене снитись, та й молодї в вас будуть видива бачити.
29
Ба й на раби й рабинї я того часу злию духа мого.
30
А опісля покажу знамення на небі й на землї: кров і огонь і стовпи диму.
31
Сонце обернеться в темряву, а місяць - у кров перед тим, нїм настане день Господень, великий і страшний.
32
І буде того часу: Кожен, хто призивати буде ймя Господнє, спасеться;
бо тілько на Сионї і в Ерусалимі буде спасеннє, - як сказав Господь, - та в останках, що їх Господь покличе.