1
Ось бо, в ті днї, як я заверну полонь Юди й Ерусалиму, -
2
Позбіраю всї народи на Йосафатовій долинї, і заведу там над ними суд за мій люд, за моє наслїддє, за Ізраїля, що вони його між невір порозкидали, й мою землю між себе паювали.
3
Та й про мій нарід вони метали жереб, і міняли хлопя за блудницю, продавали дївчину за вино, щоб було що пити.
4
І що ж ви менї вчините, Тире й Сидоне, та й ви, всї примежні Филистії?
Може ви схочете помститись на менї?
схочете відплатити менї?
Та ж менї легко, обернути таки зараз вашу відплату на голови ваші.
5
Ви бо забірали срібло моє та золото моє й що дорогого було в мене, та й заносили в божницї ваші,
6
Ба й синів Юдиних і осадників Ерусалимських продавали ви Грекам, щоб запроторити їх далеко від землї родинної.
7
Та ось, я підійму-перенесу їх із того місця, куди ви їх запродали, й оберну заплату вашу вам на голову.
8
Я пооддаю сини ваші й дочки ваші в руки синів Юдиних, а вони продавати муть їх Сабіям, народові далекому.
- Ось, як сказав Господь.
9
Оповістїть се проміж народами, готуйтесь до війни, розбудїте завзяттє в хоробрих;
нехай виступають, підіймуться всї борцї.
10
Покуйте мечі з лемішів ваших, із серпів поробіте списи;
безсилок нехай скаже: я сильний.
11
Квапте, сходїться, всї народи сумежні, зберіться (проти Бога);
ти же, Господи, веди туди борцїв твоїх!
12
Рушайте, народи, зійдїть на Йосафатову долину;
бо там я засяду, судити всї народи звід'усюди!
13
Пускайте в рух серпи, бо жниво наспіло;
ійдїте, спустїтесь униз, бо вже повна ягід тискарня, а посуд під нею аж переливається, - бо злоба їх велика.
14
Товпи, товпи в долинї відплатній!
бо не далекий день Господень від долини суду!
15
Сонце й місяць померкнуть, та й зорі ясноту свою втеряють.
16
І загрімить Господь від Сиону, й дасть почути голос свій від Ерусалиму;
- затремтить небо й земля;
та свому народові буде Господь охороною, - обороною дїтям Ізраїля.
17
Тодї спізнаєте ясно, що я - Господь, Бог ваш, що витаю на Сионї, на сьвятій горі моїй;
і буде Ерусалим сьвятим, та й не будуть уже чужоземцї переходити через його.
18
І буде того часу: Капати муть гори соком виноградним, а горби молоком потечуть, а всї русла Юдейські сповняться водою, з дому же Господнього пролиється джерело й засичувати ме долину Ситтим.
19
Египет стане тодї пустинею, та й Едом - нїмою пусткою, за те, що кривдили синів Юдиних, і неповинну в землї їх кров проливали.
20
А Юда жити ме вічно й Ерусалим - від роду в роди.
21
І змию-помщу кров їх, що досї не змив іще, й пробувати ме Господь на Сионї.