1
У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
2
Воно було в починї у Бога.
3
Все Ним стало ся;
і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
4
У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.
5
І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
6
Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
7
Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
8
Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
9
Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
10
На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
11
У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
12
Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
13
що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
14
І Слово тїлом стало ся, і пробувало між намибачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
15
Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був;
бо перш мене був.
16
І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
17
Бо закон через Мойсея даний був;
благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
18
Бога нїхто не бачив нїколи;
єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
19
І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
20
І визнав, і не відпер ся;
а визнав: Що я не Христос.
21
І питали його: Що ж?
Ілия єси ти?
І рече: Нї.
Пророк єси ти?
І відказав: Нї.
22
Казали ж йому: Хто ж єси?
щоб нам одповідь дати тим, що післали нас.
Що кажеш про себе?
23
Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
24
А послані були з Фарисеїв.
25
І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.
26
Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою;
серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
27
се за мною Грядущий, що поперед мене був;
котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.
28
Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
29
Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.
30
Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
31
І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
32
І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
33
І я не знав Його;
та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
34
І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.
35
Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
36
і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
37
І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
38
І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте?
Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
39
Рече їм: Ідїть і подивіть ся.
Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той;
було ж коло десятої години.
40
Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
41
Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
42
І привів його до Ісуса.
Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони;
ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
43
Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
44
Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
45
Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
46
І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути?
Каже йому Филип: Іди та й подивись!
47
Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
48
Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш?
Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
49
Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
50
Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш?
Більше сього бачити меш.
51
І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.