1
Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранцї, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.
2
Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.
3
Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.
4
Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.
5
І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.
6
Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,
7
а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.
8
Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.
9
Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.
10
Пійшли ж тодї ученики знов до себе.
11
Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору;
як же плакала, нахилилась у гріб,
12
і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.
13
І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш?
Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.
14
І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.
15
Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш?
кого шукаєш?
Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи менї, де Його положив, і я Його візьму.
16
Рече їй Ісус: Мариє.
Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.
17
Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене;
ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.
18
Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.
19
Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.
20
І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій.
Зрадїли тодї ученики, побачивши Господа.
21
Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам.
Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.
22
І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.
23
Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм;
кому задержите, задержять ся.
24
Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.
25
Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа.
Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.
26
А по восьми днях знов були в серединї ученики Його, й Тома з ними.
Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.
27
Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, і вложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.
28
І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.
29
Рече йому Ісус: Що видїв єси мене, Томо, увірував єси;
блаженні, що не видїли, та й вірували.
30
Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй.
31
Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.