1
І ходив Ісус після сього по Галилеї;
не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2
Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3
Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
4
Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути.
Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5
Бо й брати Його не вірували в Него.
6
Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла;
ваша ж пора всякого часу готова.
7
Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить;
бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
8
Ви йдїть на се сьвято;
я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9
Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10
Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11
Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12
І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий;
инші ж казали: Нї, а зводить народ.
13
Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14
Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15
І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16
Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17
Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
18
Хто від себе говорить, слави своєї шукає;
хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19
Хиба не Мойсей дав вам закон?
а нїхто з вас не чинить закону.
Чого шукаєте мене вбити?
20
Озвавсь народ і каже: Біса маєш;
хто шукає вбити Тебе?
21
Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
22
Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків);
то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23
Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24
Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
25
Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26
І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть.
Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
27
Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він;
Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
28
Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я!
а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
29
Я ж знаю Його, бо я від Него;
й Той мене післав.
30
Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31
Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32
Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33
Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
34
Шукати мете мене, та й не знайдете;
й де я, ви не зможете прийти.
35
Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його?
Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36
Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете?
і: Де я, ви не можете прийти?
37
В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
38
Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
39
Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него;
ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40
Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
41
инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42
Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43
Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
44
Деякі ж з них хотїли схопити Його;
тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
45
Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46
Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47
Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48
Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49
А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50
Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51
Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52
Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси?
Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53
І пійшов кожен до дому свого.