1
І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слї- пого зроду.
2
І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.
3
Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому.
4
Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч;
тодї нїхто не зможе робити.
5
Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.
6
Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому,
7
і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий).
Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.
8
Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив?
9
Инші казали: Що се той;
а другі: Що похожий на него.
Він же каже: Що се я.
10
Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі?
11
Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся.
Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.
12
Сказали тодї йому: Де Він?
Каже: Не знаю.
13
Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого.
14
Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.
15
Знов же питали його Фарисеї, як прозрів.
Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.
16
Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить.
Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити?
І була незгода між ними.
17
Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі?
Він же сказав: Що Він пророк.
18
Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.
19
І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся?
як же тепер бачить?
20
Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;
21
як же тепер бачить, не знаємо;
або хто відкрив його очі, ми не знаємо.
Він зріст має, його спитайте;
сам про себе нехай говорить.
22
Се казали родителї його, бо боялись Жидів;
уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.
23
Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.
24
Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу;
ми знаємо, що чоловік сей грішний.
25
Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю;
одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.
26
Сказали ж йому знов: Що зробив тобі?
як одкрив очі твої?
27
Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули.
Чого знов хочете чути?
Хиба й ви хочете Його учениками бути?
28
Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.
29
Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог;
Сього ж не знаємо, звідкіля Він.
30
Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.
31
Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає;
хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає.
32
Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому.
33
Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого.
34
Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас?
Та й вигнали його геть.
35
Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого?
36
Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него?
37
Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він.
38
Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому.
39
І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.
40
І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі?
41
Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха;
тепер же кажете: Що бачимо;
тим гріх ваш остаєть ся.