1
Був (давно) чоловік у землї Уз, на імя Йов.
Був се чоловік щирий, справедливий й богобоязливий, що цуравсь усього лихого.
2
І родилось йому семеро синів й три дочки,
3
А статку було в його сїм тисяч овець, три тисячі верблюдів, пятьсот ярем волів, пятьсот ослиць і багацько челяди, так що переважував сей чоловік усїх осадників на востоцї.
4
Сини ж його звикли були сходитись і в дому кожного по черзї гоститись.
Кликали вони й трьох сестер своїх, їсти й пити з ними.
5
Як же сї гостини обходили свій круг, наказував їм Йов очищуватись;
і вставав на другий день рано вранцї й приносив про кожного з них всепаленнє.
Бо думав Йов так: Може, дїти мої согрішили та позневажили Бога в серцї свойму.
Так чинив, Йов щораз в такі днї.
6
Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Господом.
Прийшов і Сатана між ними.
7
І поспитав Господь Сатану: Звідкіля прийшов єси?
Відказав Господеві Сатана й промовив: Я ходив по землї й обійшов її навкруги.
8
І сказав Господь Сатанї: А звернув ти ввагу на слугу мого Йова?
бо нема такого на землї, такого щирого, справедливого, богобоязливого та щоб цурався так усього лихого.
9
І відказав Сатана Господеві та й промовив: Чи то ж Йов дармо такий богобоязливий?
Чи не ти ж сам обгородив навкруги його й дом його й усе майно його?
10
Працю рук його благословив єси, й стада його ширяться все більш по країнї;
11
Простягни тільки руку твою й торкнись до всього, що він має, - чи буде він благословити Тебе?
12
І сказав Господь Сатанї: Ну, так нехай все, що його, буде в руцї твоїй, тільки на його самого не простягай руки твоєї.
І пійшов Сатана з перед лиця Господнього.
13
Одного ж дня, як сини й дочки Йовові саме їли й пили вино в дому старшого брата свого,
14
Прийшов посел до Йова та й сповістив: Воли були в плузї, а ослицї паслись поблизу,
15
Аж се - набігли Савеї та й позаймали їх;
кметї ж повитинали мечем;
один я втїк сповістити тебе.
16
Ще він говорив, аж приходить другий й говорить: Огонь Божий упав з неба й пройшов, палаючи, проміж вівцями й кметями та й пожер їх;
один я втїк сповістити тебе.
17
Ще сей говорив, аж ійде другий й говорить: Халдеї зложили три ватаги, напали на верблюди та й позаймали їх;
кметї ж повистинали мечем;
один я втїк, сповістити тебе.
18
Ще говорив сей, аж приходить инший й говорить: Сини твої й дочки трапезували й пили вино в дому старшого брата свого,
19
Аж несподївано схопилась буря від пустинї, наперла на всї чотири угли в будинку, і дім завалився на дїти та й вони погинули;
один я втїк сповістити тебе.
20
І встав Йов, роздер одежу на собі та й обстриг волоссє на голові, припав до землї й поклонився,
21
І промовив: Нагим вийшов я з матерньої утроби, нагим і вернусь.
Господь дав, Господь і взяв;
як до вподоби було Господеві, так і сталося;
нехай буде імя Господнє благословенне!
22
У всьому тому не провинив Йов, і не виповів нїчого безумного проти Бога.