1
І відказав Йов і рече:
2
Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
3
Вже ж ви й так десять раз соромили мене;
чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
4
Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
5
А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
6
То знайте, що се Бог поверг менеземлї й обвів кругом мене сїть свою.
7
Ось, я кричу: кривда!
й нїхто не чує;
я голошу, а нема суду (справедливого).
8
Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
9
Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
10
Навкруги опустошив мене, й я відходжу;
й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
11
Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
12
Полки його* притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
13
Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
14
Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
15
Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене;
приходнем став я в очах їх.
16
Кличу раба мого, - він не озивається;
мушу моїми його благати устами.
17
Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
18
Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
19
Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
20
Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
21
О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
22
За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
23
О, коли б то слова мої написано!
в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, -
24
Про вічні часи на каменї видовбати!
25
Я знаю** - Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
26
І я в тїлї мойму побачу Бога.
27
Я самий вбачу його;
мої очі, не очі когось другого, побачать його.
Аж ниє серце в грудї моїй!
28
Вам про мене сказати б: За що нам гнати його?
Як коли б корінь злого знайдено в менї!
29
О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!