- 1
- І відказав Йов і промовив:
- 2
- Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
- 3
- Потерпіть менї, а я буду говорити;
а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
- 4
- Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя?
та й як менї не впадати духом?
- 5
- Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
- 6
- Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
- 7
- Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
- 8
- Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
- 9
- Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
- 10
- Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
- 11
- Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
- 12
- Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
- 13
- Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
- 14
- А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
- 15
- Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити?
Що з того за користь, до його молитись?
- 16
- Бачиш, щастє їх не з їх рук.
- Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
- 17
- Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда;
чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
- 18
- Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
- 19
- (Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його.
- (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
- 20
- Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
- 21
- Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
- 22
- Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
- 23
- Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
- 24
- Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
- 25
- Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
- 26
- А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
- 27
- Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
- 28
- Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
- 29
- Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
- 30
- Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
- 31
- Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
- 32
- Кладовище для його - глибокі гроби;
за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
- 33
- Як же се хочете ви розважити мене пустим?
В вашій розвазї одна тільки лож.
|