1
І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2
Чи вже ж може людина доставляти Богу користь?
Мудрий самому собі добра запобігає.
3
Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха?
І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
4
Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5
Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6
Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
7
Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
8
Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9
Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10
За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11
Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12
Чи Бог не висше небес?
Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13
Ти ж кажеш: Що знає Бог?
Як він кріз хмари розсудить?
14
Хмари - завіса його;
ходить по небу, не бачить.
15
Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16
Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
17
Вони говорили до Бога: Оступись од нас!
і думали: що вдїє їм Вседержитель?
18
Бо він сповняв доми їх добром.
- Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене!
-
19
Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20
Злюки ті - наче б вигублені вже, а нащадки їх - так, як би вже пожер огонь!
21
Зблизись же до його - мир тобі буде;
з того вийде добро тобі.
22
Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
23
Як вернешся до Вседержителя твого, - станеш, мов відбудований;
віддалиш беззаконність від пробутку твого, -
24
Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм - золото Офирське.
25
І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
26
Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
27
Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
28
Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
29
А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись!
то Бог спасе похиленого лицем;
30
Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх*.