- 1
- І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:
- 2
- Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),
- 3
- Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,
- 4
- Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.
- 5
- Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав;
нї!
поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.
- 6
- Твердо при правдї стояв я й не попущусь її;
совість моя не докорить менї по весь вік мій.
- 7
- Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.
- 8
- Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візьме, коли вирве йому Бог душу його?
- 9
- Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?
- 10
- Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?
- 11
- Виявлю вам, що в руцї в Бога;
не втаю, що у Вседержителя.
- 12
- Бачили ви й самі;
на що ж вам стілько молоти?
- 13
- От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям:
- 14
- Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом.
- 15
- Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть.
- 16
- Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає,
- 17
- То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє.
- 18
- Строїть він дім собі, - то як червяк, і, як садовий сторож, робить собі будку;
- 19
- Лагає спати багатим, та таким не встане;
отвирає очі, а він вже не той.
- 20
- Страх, мов потоп, прийде на його неждано, й буря в ночі ухопить його.
- 21
- Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його;
- 22
- Напре бо на його й не пощадить, хоч як би він змагався втечи від його.
- 23
- Тільки руками сплеснуть про його, й засвищуть про його над місцем його.
|