1
Ітак, слухай, Йове, мови моєї і вважай на кожне слово моє!
2
Ось, я одверзаю уста мої, язик мій промовляє з гортанї моєї.
3
Слова мої з щирого серця, а уста мої возглаголють чисті думки.
4
Дух Божий создав мене, й Вседержитель надихав життєм.
5
Коли маєш снагу, - відказуй менї й стань проти мене.
6
Ось я, по твому бажанню, стаю замість Бога.
Та й я утворений з глини;
7
Тим ти не маєш чого зворушуватись через мене, та й рука моя не буде важка про тебе.
8
Ти говорив в уші мої, й я чув голос слів:
9
Чист я, не маю гріха, провини в мене немає, анї неправди.
10
Він же найшов вину на мене й має мене за ворога свого;
11
Ноги мої в кайдани закував і всї стежки мої назирає.
12
От і неправ єси в тому, відказую я тобі, бо Бог висше людини.
13
Що тобі спорити з ним?
та ж він не здає справи з нїякого дїла свого.
14
Бог скаже раз, а коли на те не вважають, ще й другий раз.
15
У снї, в нічному видиві, коли сон находить на людей, коли дрімаємо на ложі,
16
Тодї він відтулює в чоловіка ухо й втискає йому свою науку,
17
Щоб впинити чоловіка від якого наміру й від гординї заховати;
18
Щоб одвести душу його від пропастї, й життє його від убиття мечем.
19
Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх,
20
Так, що він одвертається від хлїба й душа його від улюбленої страви.
21
Тїло спадає на нім, так що його не видко, самі костї виставляються, що їх перш не було видно.
22
А душа його наближуєсь ід могилї, а життє йогосмертї.
23
Добре, коли в кого є ангел-хранитель, один із тисячей, що вказують праву дорогу чоловікові, -
24
То Бог змилується над ним і скаже: Спаси його од могили;
я знайшов, за що маю бути милосерним йому.
25
Тодї зробиться тїло його сьвіжійше, анїж у дитини, й вернеться він до молодощів.
26
Буде молитись він до Бога, й покаже йому ласку;
засьвітить ясним лицем над ним, і верне йому його праведність.
27
І подивиться він на людей і скаже: грішив я й кривив правдою, та не відплачено менї.
28
Душу мою слобонив від загибелї й бачить вона сьвітло.
29
Двійчі й трійчі таке чинить Бог із чоловіком,
30
Щоб його життє спасти від ями й сьвітлом живих осияти.
31
Уважай же, Йове, слухай мене, мовчи й дай менї говорити.
32
А коли маєш що сказати, промов;
я рад би, щоб ти оправдився;
33
А коли нї, так слухай мене, мовчи, а я навчу тебе мудростї.