- 1
- І говорив Еліуй дальше й казав:
- 2
- Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!
- 3
- Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.
- 4
- Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.
- 5
- Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.
- 6
- Чи ж менї лгати на правду мою?
Моя невилїчима рана - незаслужена.
- 7
- Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду,
- 8
- Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними?
- 9
- Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу.
- 10
- Слухайте ж, мужі мудрі, мене!
Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя - несправедливого суду,
- 11
- Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.
- 12
- Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.
- 13
- Хто окрім його дбає про землю?
Хто дає лад у вселеннїй?
- 14
- Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, -
- 15
- Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.
- 16
- От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.
- 17
- Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив?
І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?
- 18
- Хиба можна сказати цареві: ти - безбожник, а князям: ви - беззаконники?
- 19
- Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони - дїло рук його.
- 20
- Нагло вмірають вони;
серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають;
і сильних проганяють не силою.
- 21
- Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.
- 22
- Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.
- 23
- Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.
- 24
- Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,
- 25
- Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,
- 26
- Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.
- 27
- За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,
- 28
- Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.
- 29
- Як упокій він дарує, - хто тодї потрівожить?
як він своє лице заховає, хто на його спогляне?
- все одно, чи народ, чи один чоловік,
- 30
- Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.
- 31
- От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, - більш не буду грішити;
- 32
- А чого я не розумію, - ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.
- 33
- Чи то ж по твойму судові має він одплачувати?
І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я;
говори ж, що знаєш.
- 34
- Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:
- 35
- Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду.
- 36
- Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.
- 37
- Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.
|