- 1
- І провадив Еліуй річ дальше й говорив:
- 2
- Зажди ще трохи;
я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати.
- 3
- Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого.
- 4
- Льжи бо певно нема в слові мойму;
явлюсь тобі в повнотї знання мого.
- 5
- Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем.
- 6
- Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.
- 7
- Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги.
- 8
- Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди -
- 9
- Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі;
- 10
- Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.
- 11
- І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;
- 12
- Як же не послухають, - згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.
- 13
- Лукаві же - вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий);
вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;
- 14
- Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.
- 15
- Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його*.
- 16
- Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.
- 17
- Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд - укупі.
- 18
- О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою!
І найбільший викуп не спас би тебе.
- 19
- Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву?
Нї, - анї золотові, анї нїякому скарбові.
- 20
- О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!
- 21
- Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.
- 22
- Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?
- 23
- Хто йому вкаже дорогу його;
хто скаже: Ти чиниш несправедливість?
- 24
- Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.
- 25
- Всї бо люде можуть їх бачити;
чоловік може їх і надалеки постерігати.
- 26
- Ось, Бог великий й годї нам його поняти;
лїт його нам не злїчити.
- 27
- Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;
- 28
- Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.
- 29
- А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його?
- 30
- А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря.
- 31
- Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу.
- 32
- В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити.
- 33
- Грім дає знати про неї, та й скот відчуває, що дїєсь.
|