1
І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:
2
Довго ще ти будеш говорити таке?
- слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!
3
Чи то ж Бог вивертає суд;
і Вседержитель перевертає правду?
4
Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.
5
Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,
6
І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.
7
І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.
8
Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, -
9
Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, -
10
А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:
11
Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі?
чи росте рогозина на безводдї?
12
Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.
13
Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
14
Впованнє його підрізане, а певність його - сїть павукова.
15
Він обіпреться на дім свій, та не устоїть;
вхопиться його, й не вдержиться.
16
Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
17
В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
18
Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
19
От яка втїха на дорозї його!
а з землї инші виростають.
20
Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.
21
Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої - радїсним викликом.
22
Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.