- 1
- І відповів Йов і сказав:
- 2
- Правда!
я знаю, що так;
але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
- 3
- А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не з'умів би одказати.
- 4
- Він серцем премудрий і великий силою;
хто проти його вставав та й бував з'упокоєн?
- 5
- Він переносить гори й не пізнають їх;
він перевертає їх в гнїву свойму;
- 6
- Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
- 7
- Скаже сонцеві, - і не зійде, й на звізди печать покладає.
- 8
- Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
- 9
- Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі cкриті на полуднї;
- 10
- Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
- 11
- Ось, він перейде попри мене, й не побачу його;
промайне, й не замічу його.
- 12
- Візьме, та хто заборонить йому?
Хто скаже йому: що се ти робиш?
- 13
- Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
- 14
- Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
- 15
- Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
- 16
- Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
- 17
- Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
- 18
- Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
- 19
- Коли питати про силу, то він один могучий;
коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
- 20
- Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене;
як я безвинний, то він вину в менї знайде.
- 21
- Так!
я не винен;
байдуже менї жити;
нїзащо менї життє.
- 22
- Все одно;
тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
- 23
- Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
- 24
- Земля оддана в руки безбожникам;
він слїпить очі суддям її.
А коли не він, то хто ж инший?
- 25
- Днї мої хутші од гонця, - мчаться, не бачивши долї;
- 26
- Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
- 27
- Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
- 28
- То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
- 29
- А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
- 30
- Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
- 31
- То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
- 32
- Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
- 33
- І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
- 34
- Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, -
- 35
- А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.
|