1
От що посїли в наслїдню державу сини Ізрайлеві у Канаан землї, що подїлили між ними Елеазар сьвященник та Йозуа Нуненко та старші голови в поколїннях Ізраїльських:
2
А подїлили через жереб, як заповідав Господь через Мойсея про девять з половиною поколїнь;
3
Бо двом з половиною поколїнням указав уже Мойсей по тім боцї Йорданї їх наслїдню державу, а Левіям не надїлив нїякого наслїддя між ними.
4
Бо від синів Йосифових пійшли два поколїння, Манассій та Ефраїм, а Левіям не дано нїякого земляного надїлу в (обітованій) землї, тілько міста про житла та пасовища, що тягли до них, про їх скотину та про їх проче майно.
5
Як заповідав Господь Мойсейові, так і вчинили сини Ізраїля, як дїлили землю.
6
Тодї приступили Юдині сини до Йозуї в Галгалї, і Калеб Ефуніенко Кенезієць промовив до його: Ти знаєш, що сказав Господь про мене й про тебе Мойсейові, чоловікові Божому, в Кадес-Барне.
7
Було менї тодї сорок год віку, як посилав мене раб Господень Мойсей з Кадес-Барне на розглядини, в (обітовану) землю, й я принїс йому звістку по щирому пересьвіду мойму.
8
Земляки мої, що ходили зо мною відняли в люду ввесь дух, тим часом, я виявив себе в повнї слухняним до Господа, Бога мого.
9
Того дня заклявсь Мойсей так: Істовно, тобі та потомкам твоїм упаде в наслїдню державу на вічні часи та земля, що ноги твої ступали по їй;
бо ти явив себе вповнї слухняним до Господа, Бога твого!
10
Оце ж Господь, справджуючи обітницю свою, держить мене на сьвітї сорок і пять год з того часу, як Господь вирік слово се Мойсейові, тим часом як Ізраїль блукав по пустинї, а тепер менї вже вісїмдесять і пять років віку.
11
І досї ж я почуваюсь таким сильним як і тодї, коли посилав мене Мойсей.
Моя снага з того часу однакова й досї, як треба воювати, або сюди й туди ходити.
12
Надїли ж менї сю нагірню землю, що про неї глаголав того дня Господь: своїми ушима чув єси про се того дня.
Там живуть Енакії і міста в їх великі й утверджені;
та може Господь менї поможе повиганяти їх, як обітував Господь.
13
І благословив його Йозуа, та й надїлив Калебові Ефуніенкові Геброн у наслїдню державу.
14
Тим же то й достав ся Геброн у наслїддє Калебові Ефуніенкові Кенезійцеві по сей день, бо він показав себе вповнї слухняним до Господа, Бога Ізрайлевого.
15
Геброн же прозивавсь перше Киріят-Арбе, як се звався між синами Енака один чоловік великий.
І втихомирилась од війни земля.