- 1
- Як же всї царі Аморійські по тім боцї Йорданї на заходї, і всї царі Канаанські, що жили понад морем, почули, що Господь висушив Йорданську воду перед синами Ізрайлевими, докіль вони перейшли, так удались вони в тугу і не стало в них духа проти синів Ізрайлевих.
- 2
- Того часу повелїв Господь Йозейові: Пороби собі камяні ножі, та й почни обрізувати синів Ізрайлевих!
- 3
- І поробив собі Ісус камяні ножі та й пообрізував синів Ізраїля на підгіррі Відрізків.
- 4
- І ось про що Йозуа пообрізував: Усї люде, що вийшли з Египту, скілько було їх мужого полу, увесь військовий люд, повмірали в дорозї на пустинї після того, як вийшли з Египту.
- 5
- Всї ж ті, що вийшли, були обрізані;
усїх же, которі породились у пустинї в дорозї з того часу, як вийшли вони з Египту, не обрізувано;
- 6
- Бо сорок років Ізрайлитяне блукали в пустинї, покіль усї мужі спосібні до війни, що вийшли з Египту, вимерли, тому що не слухали вони слів Господнїх;
а Господь клявсь їм, що не побачать землї, котору з клятьбою обіцяв батькам їх, надїлити їм землю текучу молоком та медом;
- 7
- Та на їх місце поставив сини їх;
сих Йозей й пообрізував;
бо вони були не обрізувані, тим що в дорозї їх не обрізувано.
- 8
- Як же пообрізувано всїх до одного, пробували вони на свойму місцї в таборі, аж покіль повигоювались.
- 9
- І сказав Господь Йозейові: Сьогоднї зняв я з вас сором Египецький.
Тим і проложено прізвище тому місцю Галгал (сьміховище) по сей день.
- 10
- І оставали сини Ізрайлеві в Галгалї, тай сьвяткували паску на чотирнайцятий день місяця ввечорі там на степах Ерихонських.
- 11
- І їли вони на другий день паски неквашений хлїб та пражене зерно із уроджаю тієї землї того ж самого дня.
- 12
- На другий же день перестала падати манна, як вони стали їсти хлїб з уроджаю тамешної землї;
і не було більш манни у синів Ізрайлевих.
Оце ж харчувались вони вже в тім роцї з уроджаю Канаан землї.
- 13
- Як стояв же Йозуа під Ерихоном, зняв він раз очі та й бачить, що стоїть навпроти його чоловік із голим мечем у руцї.
І приступив до нього Ісус та й питає: Чи ти наш, чи з ворогів наших?
- 14
- А той відказав: Нї, я гетьман війська Господнього, і прийшов тепер сюди.
І впав Йозуа на лице своє та й поклонивсь йому;
тодї питає в його: Пане, що ж повелиш ти слузї свойму?
- 15
- Рече тодї гетьман війська Господнього до Йозея: Іззуй обуву твою з ніг твоїх, бо місце, де стоїш, сьвяте.
І вчинив так Йозуа.
|