1
У Ерихонї ворота були зачинені, а зачинивсь він зі страху перед синами Ізраїля, так що нїкому не можна було виходити й увіходити.
2
І сказав Господь Йозейові: Подам тепер тобі на поталу Ерихон вкупі з його царем і військовими мужами.
3
Будете обходити місто навкруги всї спосібні до війни по одному разу, а чинити меш так шість день рядом;
4
І сїм сьвященників нехай носять сїм труб із баранячого рога перед кивотом;
на семий же день обійдете місто сїм раз, а сьвященники трубити муть у труби.
5
Як же затрублять ювілейні труби, то ввесь люд, скоро почує трубний голос, нехай загукає боєвим гуком;
тодї мури міста впадуть руїною, і народ увійде в город, кожний звідти, де стояв.
6
І покликав Йозей Нуненко сьвященників, і озвавсь до них: Будете обносити скриню закону, а сїм сьвященників нехай несуть сїм труб із баранячого рога перед ковчегом Господнїм.
7
Тодї повелїв людові: Ідїте й обходьте город навкруги, збройні ж пійдуть поперед ковчега Господнього.
8
Як же дав Ісус людові такий наказ, виступило тодї перед Господом сїм сьвященників, що несли сїм труб з баранячого рога, і пійшли та затрубили в труби;
скриня завіту Господнього поступала за ними.
9
А збройні ійшли поперед сьвященниками, що трубили в труби, велика ж громада йшла поза ковчегом, тим часом як передні трубили в труби.
10
І повелїв Йозей людові: Гледїть же, не гукайте, не чинїть крику, ба й одного слова не промовляйте, аж покіль я звелю вам: Гукайте!
тодї й гукати мете.
11
І обнїс він один раз Господню скриню навкруги міста;
тодї вернулись у табір та й обляглись у таборі.
12
Йозей же устав рано вранцї, і сьвященники взяли скриню закону Господнього,
13
А сїм з них, що несли сїм труб ювілейних поперед ковчегом Господнїм, трубили неперестаючи в труби, а збройний люд ійшов поперед ними, велика ж купа йшла позад ковчега Господнього, тим часом як ті трубили безперестанно в труби.
14
Сим робом обійшли вони й на другий день город, та й вернулись до табору.
Так чинили шість день за рядом.
15
На семий же день повставали рано, як зачервонїла рання зоря, та й обійшли город звичайним робом сїм раз навкруги;
тілько того дня обійшли місто навкруги сїм раз.
16
За семим же разом затрубили сьвященники в труби, а Йозуя сказав людові: Здиймайте гук, бо Господь піддав вам місто.
17
Місто же се з усїм, що в йому є, мусить бути проклятим перед Господом;
тільки блудниця Рагаба з усїма, що з нею у хатї, зістанеться жива;
вона бо переховала посланцїв, що ми їх посилали.
18
Ви ж гледїть, остерегайтесь, щоб хто не взяв собі що небудь із проклятого посьвяту.
Сим би ви підвели під прокляттє й самий табір Ізрайлїв і довели його до погибелї.
19
Нї, нї!
усе срібло й золото і все мідяне й залїзне знаряддє нехай присьвятиться Господеві і ввійде в його скарбівню.
20
Тодї загукали люде і затрубили сьвященники в труби.
Як же люд почув, що трублять, тодї загукали всї страшенним криком, і мури міста впали руїною;
нарід же ринув у город, кожен звідти, де стояв;
сим робом і опановано місто.
21
І простерли мечем прокляття на все, що було в городї, на чоловіка й жінку, на молодого й старого, на вола й овеча й осла.
22
Обом же тим, що ходили на розглядини, повелїв Йозей: Ідїте в хату тої блудницї та приведїте звідти сюди молодицю з усією ріднею її, як заприсягли ви їй!
23
І пійшли молодики, що ходили на розглядини, та й привели Рагабу з її батьком і матїрю, з її братами й иншими домовниками;
і всю рідню її вивели та й остановили за табором Ізраїльським.
24
Місто же і все, що було в ньому, пустили пожаром, тільки срібло та золото та мідяний і залїзний посуд віддали в скарбівню Господнього дому.
25
А блудницю Рагабу і батьківську родину її і всїх що були в неї, зоставив Йозуа живими і пробуває вона в потомках своїх у Ізраїлї по сей день;
бо переховала посланьців, що послав був Ісус на розглядини в Ерихон.
26
Того часу вимовив Йозей такий проклін: Будь проклят перед Господом чоловік той, що зважився б сей город Ерихон відбудувати!
Роскопуючи грунт на основини його, перворідня сховає, а на послїдньому з дїтей нехай построїть ворота його.
27
Господь же був з Йозейом і слава його носилась по всїй країнї.