1
І рече Господь Йозейові: Не лякайсь і не вдавайсь у тугу.
Бери ввесь люд спосібний до війни з собою, та й іди проти Гаю.
Подам тобі на поталу царя Гайського, нарід його, город його й землю його.
2
І зроби з Гаєм і з царем його, як учинив єси з Ерихоном і з царем його;
однакже, скільки знайдете лупу там і скотини, заберете собі.
Заляжете ж засадом на місто його ззаду.
3
І встав Ісус з усїм збройним людом, щоб ійти проти Гая.
Ісус вибрав трийцять тисяч хоробрих людей, та й вислав їх уночі.
4
І наказав їм: Слухайте!
Мусите залягти на місто, і то позад міста, з заходу сонця, та не надто далеко від города і бувайте всї напоготові.
5
Я ж і всї люде, що зо мною, рушимо проти міста, і як вийдуть вони проти нас уперше, щоб на нас бити, ми будемо втїкати перед ними,
6
І гнати муть нас поти, покіль відріжемо їх від міста;
бо міркувати муть: Біжать утеком од нас, як і вперед.
7
А як ми будемо втїкати, то ви встанете тодї з залягу та й опануєте город: Господь, Бог ваш, подасть вам його в руки.
8
Як же город опануєте, тодї запалите його огнем.
По слову Господньому чинити мете.
Гледїть, се я вам приказав!
9
Оце ж вислав їх Йозей, і залягли вони в засїдку, вибравши місце між Бетельом і Гаєм, на захід сонця від Гаю.
А Ісус ночував ту ніч між збройним людом.
10
Назавтра вранцї перегледїв Йозей військовий люд, і тодї рушив із старшиною Ізрайлевою поперед війська на місто Гай.
11
І йшов увесь військовий люд, що був з ним, і наближились вони до города, та й отаборились на північньому боцї міста, так що між ними і містом була долина.
12
Тодї взяв він до пяти тисяч чоловіка та й посадив засїдком між Бетельом та Гаєм на західньому боцї міста позад нього.
13
І як отаборилось військо на півночі від города, а його задні люде стояли на захід сонця від города, зостававсь Йозей вночі насеред долини.
14
Як довідався ж про се Гайський царь, заметушились городяне і рушили рано, щоб ударити на Ізраїля, сам царь і все військо його, на призначене місце, на схід сонця від степу.
Та не знав про те, що на заходї від города залягли на нього засїдком.
15
Ісус же і всї Ізрайлитяне допустили на себе вдарити та й кинулись утеком ід степу.
16
Тодї наказано всїм людям, що були в городї, уганяти за ними;
уганяючи ж за ними, віддалялись вони все дальше та дальше від міста.
17
І не зосталось нїкого в Гаї і в Бетелї позаду, щоб не метнувся за Ізраїлем;
і покинули вони місто з відчиненими ворітьми позад себе і вганяли за Ізраїлем.
18
І промовив тодї Господь до Йозея: Простягни списа, що в руцї в тебе, проти Гаю, бо подам його тобі в руки.
І простяг Йозей списа, що був у руцї в нього, проти міста.
19
Люде ж ті, що лежали в засїдї, схопились, як простяг він руку, і ввійшли в город та й опанували його, і зараз підпалили місто огнем.
20
Озирнуться тодї Гаяне, коли ж дим над містом устає до неба;
тодї втеряли вже снагу сюди чи туди втїкати, бо й ті, що втїкали, обернулись проти них.
21
Бо ж Йозей і всї Ізрайлитяне, побачивши, що місто позад їх опановано та димова хмара встає понад городом, обернулись назад і побивали Гайських горожан.
22
А ті, що взяли і запалили місто, вийшли з міста на стрічу своїм, а вони опинились тепер серед Ізрайлитян, так що сї били на них і по цїм і по тім боцї;
і бито їх поти, покіль не зісталось із них нїкого, щоб утекти чи рятуватись.
23
Царя ж Гайського взято живцем і приведено перед Йозея.
24
Як же вигубили Ізрайлитяне всїх осадників Гайських в чистому полї, в степу, де їх наздоганяно, і як вони попадали від меча всї до останнього, то вернулись усї Ізрайлитяне у Гай, та й повигублювали всїх осадників його.
25
А було всїх тих, що полягли того дня, і чоловіків і жінок, дванайцять тисяч осадників Гайських.
26
Йозуа же не спускав руки своєї, що держав у нїй списа, докіль не передав прокляттю всїх осадників Гайських.
27
Тільки скотину та здобутий в містї луп позабирали Ізрайлитяне собі по наказу Господньому, що дав Господь Йозейові.
28
Йозей ж пустив Гай на пожежу і зробив з нього могилу на вічні часи, пустку по сей день.
29
А царя Гайського повісив на шибеницї до вечора.
Як же сонце зайшло, повелїв Йозей зняти його трупа з шибеницї і кинуто його у воріт міста та й насипано над ним високу камяну могилу, що стоїть там і по сей день.
30
Тодї ж таки спорудив Йозуа жертівника Господеві, Богу Ізрайлевому, на Гебал горі,
31
Як заповідав раб Господень Мойсей Ізрайлитянам, як стоїть написане в книзї закону Мойсейового, жертівник з нетесаних каменів, що необроблювано їх залїзним знаряддєм, і принесли вони на ньому всепаленнє Господеві і зложили жертви мирні.
32
І написав він там на каменнях відпис Мойсейового закону, що написав сей синам Ізрайлевим.
33
І поставали всї Ізрайлитяне, громадські мужі і князї і суддї по цїм і по тім боцї скринї сьвідчення навпроти сьвященників Левійських, що носили скриню закону Господнього, так приходні, як і горожане, одна половина їх навпроти Гарисим гори, а друга половина навпроти Гебал гори, як се приказав було раб Господень Мойсей перше, на те, щоб благословляти людей Ізраїля.
34
І потім прочитав він усї слова закону, і благословення і прокляття, так, як воно написано в книзї закону.
35
Не було нїчого з усього того, що заповідав Мойсей усїй громадї Ізраїльській, чого не прочитав би Йозей перед усією громадою Ізраїля, перед жіноцтвом, і перед малечою і перед чуженицями, що перебували з ними.