1
С погадай же, Господи, що з нами сталось;
зглянься, подивися на пониженнє наше!
2
Наше наслїддє досталось невірам, доми наші - чужим чуженицям;
3
Ми сироти - безбатьченки;
матері наші - вдовицї.
4
Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
5
Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
6
І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
7
Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
8
Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
9
В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
10
Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
11
Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат - в городах Юдейських.
12
Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
13
Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
14
Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
15
Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
16
Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
17
От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
18
Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
19
Господи!
ти пробуваєш во віки;
твій престол стоїть з роду до роду.
20
Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
21
О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось;
понови днї наші, як се зпершу було!
22
Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?