- 1
- С погадай же, Господи, що з нами сталось;
зглянься, подивися на пониженнє наше!
- 2
- Наше наслїддє досталось невірам, доми наші - чужим чуженицям;
- 3
- Ми сироти - безбатьченки;
матері наші - вдовицї.
- 4
- Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
- 5
- Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
- 6
- І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
- 7
- Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
- 8
- Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
- 9
- В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
- 10
- Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
- 11
- Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат - в городах Юдейських.
- 12
- Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
- 13
- Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
- 14
- Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
- 15
- Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
- 16
- Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
- 17
- От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
- 18
- Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
- 19
- Господи!
ти пробуваєш во віки;
твій престол стоїть з роду до роду.
- 20
- Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
- 21
- О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось;
понови днї наші, як се зпершу було!
- 22
- Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
|