1
І взяли сини Аронові, Надаб і Абігу кожен кадильницю свою та положили жару в них, і посипали на жар кадила та й почали приносити перед Господом огонь чужоземнїй, чого він їм не заповідав.
2
І вийшло сперед Господа поломя та й пожерло їх, і померли вони перед Господом.
3
І рече Мойсей Аронові: Оце ж і сталось те, що глаголав Господь: В тих, що приближаються до мене, осьвячусь, і перед усїм народом прославлюсь.
4
І мовчав Арон.
І покликав Мойсей Мизаїла та Ельзафана, синів Узіїла, дядька Аронового, і сказав їм: Приступіть і винесїть братів ваших із сьвятинї за табір.
5
І приступили вони, та й віднесли їх у хитонах їх за табір, як повелїв Мойсей.
6
І рече Мойсей Аронові і Елеазарові й Ітамарові, синам його: Клобуків з голов ваших не скидайте і одежі вашої не шарпайте, щоб не померти вам, і Господь не розлютився на всю громаду;
а нехай ваше браттє, ввесь дом Ізрайлів плачуть за погорівшими огнем, що запалив Господь.
7
Із входу в соборний намет не виходити мете, щоб не вмерти вам;
бо миропомазаннє Господнє на вас.
І вчинили вони по слову Мойсейовому.
8
І рече Господь Аронові:
9
Вина й хмелевих напитків не пий, нї ти сам нї сини твої з тобою, як треба вам увійти в соборний намет, щоб не вмерти вам.
Установа віковічна в роди ваші,
10
І щоб розбирати вам між тим, що сьвяте, і тим, що не сьвяте, між тим, що чисте, і що не чисте,
11
І навчати синів Ізрайлевих всїх установ, що дав їх Господь вам через Мойсея.
12
І рече Мойсей Аронові й Елеазарові й Ітамарові, синам його, що зостались: Возьміте приніс хлїбний, що зіставсь од огняної жертви Господньої та й їжте його прісним коло жертівника;
се бо велика сьвятощ.
13
І їсти мете його в сьвятому місцї: бо се пай твій і пай синів твоїх з огняних жертов Господеві;
так бо заповідано менї.
14
Погруддє ж жертви гойданої і лопатку жертви підношеної мусите їсти на чистому місцї, ти й сини твої й дочки твої з тобою: се бо пай твій і пай синів твоїх, призначений із жертов мирних у синів Ізрайлевих.
15
Лопатку жертви підношеної і грудину жертви гойданої, пускаючи з димом жир, мусите приносити вкупі з огняними жертвами, щоб гойдати їх як жертву гойдану перед Господом, і буде се тобі і синам твоїм з тобою пай віковічнїй: так бо заповідав Господь.
16
І Мойсей шукав пильно козла, що принесено як жертву за гріх, аж се його спалено.
І розгнївався на Елеазара та Ітамара, синів остальнїх Аронових і рече:
17
Чом не ззїли ви жертви за гріх на місцї сьвятому?
се ж бо сьвятощ між сьвятощами, і він дав се вам, щоб узяли на себе гріхи громади та спокутували їх перед Господом.
18
Ось крові з неї не внесено в сьвятиню;
доконьче треба було вам з'їсти її в сьвятинї, як повелївав я.
19
І сказав Арон до Мойсея: Дивись, приносили вони сьогоднї жертву свою за гріх та всепаленнє своє перед Господом, і таке лучилось менї!
А коли б я сьогоднї їв жертву за гріх, чи гаразд воно було би в очах Господа?
20
Вислухав се Мойсей, і було се добре в очах його.