1
І рече Господь Мойсейові та Аронові:
2
Коли буде під шкірою на тїлї чоловіка напухлина, чи струп чи пляма, і буде на шкірі тїла його болячка, так мусять привести його до Арона, сьвященника, або до которого з синів його, сьвященників.
3
І огляне сьвященник болячку під шкірою на тїлї, і як волоссє над болячкою побілїє і болячка буде глубше як шкіра тїла, то се проказа.
І оглянувши його, обявить сьвященник нечистим його.
4
А коли тільки пляма під кожою тїла його побілїє і не буде глибша вона як шкіра, і волоссє не побілїє, тодї зачинить сьвященник того, у кого є болячка, на сїм день.
5
Та й огляне його сьвященник семого дня, і побачить, що болячка не змінилась, не роскинулась по шкірі, так зачинить його сьвященник на сїм день удруге.
6
А як огляне його сьвященник семого дня удруге, і поблїдла болячка і не розкинуло її по шкірі, то обявить його сьвященник чистим: се струп;
і мусить випрати одїж свою, і буде чистий.
7
Коли ж буде розкидати струпи по кожі після того, як оглянув його сьвященник і обявив чистим, так нехай покажеться сьвященникові в друге;
8
Огляне ж його сьвященник, і побачить, що струп розкинувся по кожі, то нечистим обявить його сьвященник: се проказа.
9
Коли буде на людинї проказа, так нехай приведуть її до сьвященника.
10
І огляне його сьвященник, і побачить, се пухлина біла на кожі і побілїв від неї волос на кожі, і дике мясиво на пухлинї,
11
То се проказа застаріла на кожі тїла його, і нечистим обявить його сьвященник;
і зачинить його, бо людина нечиста.
12
Коли ж обкине кожу проказа і вкриє проказа всю кожу недужого з голови до ніг, куди б і не глянули очі сьвященника;
13
І сьвященник огляне його, і бачить, що проказа все тїло його вкрила, так обявить людину чистою;
коли вся вона побілїла, то людина чиста.
14
Коли ж показується на їй дике мясиво, людина нечиста.
15
І як побачить сьвященник дике мясо, то нечистою обявить людину;
мясо дике нечисте: се проказа.
16
Коли ж зміниться мясиво дике й стане біле, так мусить людина показатися сьвященникові;
17
І огляне її сьвященник, та й побачить що болячка білою стала: то чистим обявить сьвященник того, в кого болячка: він чистий.
18
Так само, коли буде боляк на тїлї, під шкірою його, та й загоїться,
19
А на місцї боляка зробиться пухлина біла, чи біло-червонява пляма, то має показатись сьвященникові;
20
І огляне його сьвященник, та й побачить, що воно глибше кожі і волос на йому взявся білим, так нечистим обявить його сьвященник: се недуга прокази, що показалась в болячцї.
21
І огляне людину сьвященник, та й побачить, що нема на кожі волосу білого і пляма не нижше кожі, так зачинить людину сьвященник на сїм день.
22
А коли розкинеться пляма по кожі, то нечистим обявить його сьвященник: се хороба.
23
Коли ж на свойму місцї останеться пляма, не розкинувшись, так се пруг чиряка;
і чистою обявить людину сьвященник.
24
Або коли на кожі тїла буде опечина від огню, і зробиться з опечини пляма біло-червонява або біла,
25
І огляне людину сьвященник, і побачить, се побілїв волос на плямі і на погляд вона глибше від кожі, то се проказа;
вона взялась на опечинї, і нечистою обявить людину сьвященник: се болячка прокази,
26
А як огляне її сьвященник, і побачить, що нема на плямі білого волосся, та не глибше кожі вона, та блїда, так зачинить людину сьвященник на сїм день.
27
І огляне її сьвященник на семий день;
коли роскинулось по кожі, так нечистою обявить людину сьвященник: се болячка прокази.
28
Коли ж на свойму місцї останеться пляма, і не розкинуло її по кожі і сама блїда, так се пухлина опеченого місця, і чистою обявить людину сьвященник;
бо се пруги опеченого місця.
29
І коли в чоловіка чи в жінки яка болячка на голові чи на бородї,
30
І сьвященник огляне, та й побачить, що вона глибше від кожі і на їй волоссє жовтовате, тонке, то нечистою обявить людину сьвященник: се пархи, се проказа на голові, чи на бородї в людини.
31
І як огляне сьвященник паршиву болячку, та й побачить, що вона не глибше кожі і нема на їй чорного волосу, так зачинить сьвященник паршивого на сїм день.
32
І коли огляне сьвященник паршиву болячку семого дня, та й побачить, що не роскинуло пархи, і нема на них волосу жовтявого, і на погляд пархи не глибші від кожі,
33
То нехай обстрижеться;
але пархів нехай не стриже;
і сьвященник зачинить на сїм день удруге.
34
І огляне сьвященник пархи на семий день, та й побачить, що не розкинулись пархи по кожі, і на погляд не глибше вони кожі, так обявить людину чистою сьвященник;
і випере вона одїж свою, та й буде чиста.
35
А коли після того, як очиститься, стане розкидати пархи по кожі,
36
І сьвященник огляне його, та й побачить, що пархи розкинулись по кожі, то не буде сьвященник шукати волосу жовтявого: нечиста се людина.
37
А коли, на його погляд, пархи остались на місцї, і волос чорний поріс по них, то вигоїлась людина з пархів;
чиста вона, і чистою обявить її сьвященник.
38
Так само коли в чоловіка чи в жінки появляться на кожі тїла їх плїші, біляві плями,
39
І сьвященник огляне їх, та й побачить, що на кожі тїла їх бліді, біляві плями, то се лишай, що показався на кожі: се чиста людина.
40
А коли в кого повилазить волоссє, то лисоголовий він: він чистий.
41
І коли вилїзе волоссє спереду на голові, то він лисий: чист він.
42
Коли ж на лисинї переднїй або заднїй будуть біло-червонясті плїші, то се проказа на переднїй або заднїй лисинї в його.
43
І огляне його сьвященник, і побачить, що напухлина недуги біло-червоняста на лисинї його переднїй або заднїй така, якою показується проказа на кожі тїла,
44
То він чоловік прокажений: нечистий він, і сьвященник мусить обявити його зовсїм нечистим: язва його на голові його.
45
І одїж прокаженого, в кого недуга, мусять порозбирати, і голова його мусить бути непокрита, і по бороду мусить він закутатись, і кричати ме він: нечистий, нечистий!
46
Докіль болїсть його, буде він нечистим;
він нечистий: самотою жити мусить він;
за табором оселя його.
47
Коли й на одежинї буде яка зараза, на вовняній, чи на одежинї льняній;
48
Чи на основинї, чи на переплїтцї* льняній чи вовняній, чи на смушах, чи на якій кожушинї,
49
І чи буде зараза зеленява, чи червоняста на одежинї, на шкірі, чи на основинї, чи на переплїтцї, чи на якій роботї кожушній, се хороба прокази, і мусять показати сьвященникові.
50
І огляне сьвященник заразу, та й зачинить те, на чому хороба, на сїм день.
51
І коли побачить заразу семого дня, що вона розкинулась по одежинї, чи по основинї, чи по переплїтцї, чи по шкірі, та що нї було б зроблене із шкіри, се хороба та пожираюча проказа: се язва, нечисте воно.
52
І мусить спалити одежину, чи основину, чи переплїтку, чи вовняне, чи льняне, чи яка б нї була робота шкіряна, що зараза на нїй: бо се проказа пожираюча: на вогнї мусять спалити.
53
А як огляне сьвященник, і побачить, що проказа не розкидається по одежинї, чи по основі, чи по переплїтцї, чи по якій роботї шкіряній,
54
То звелить сьвященник, щоб випрали те, на чому зараза, та й зачинить його на сїм день удруге.
55
І огляне сьвященник, після того як виперуть, і побачить, що не змінилась видом проказа, хоч і не розкинулась, то нечисте воно;
в огнї спалити мусиш його: струпішіє воно, ча на лицевій чи на виворітнїй сторонї.
56
А коли огляне сьвященник, і побачить, що зараза поблїдла після прання, так мусить віддерти її від одежини, чи від шкіри, чи від основини, чи від переплїтки.
57
Коли ж покажеться вона знов на одежинї, чи на основинї, чи на тканю, чи на якій роботї шкіряній, то се повстаюча зараза;
на огнї мусиш те спалити, на чому зараза;
58
Одежину ж, чи основину, чи переплїтку, чи яку роботу шкіряну мусиш випрати.
Коли зараза минеться, так випрати вдруге, і буде чисте.
59
Се закон про хороби прокази на вовняній одежинї, чи на льняній, чи на основинї, чи на втоцї, чи на якій роботї шкіряній, щоб обявити їх чистими або нечистими.