1
І рече Господь Мойсейові по смерти двох синів Аронових, як померли наближившись перед Господа.
2
І рече Господь Мойсейові: Промов до Арона, брата твого, щоб не входив по всяк час у сьвятинї за завісу, перед віко, що на скринї, щоб не вмерти йому;
в хмарі бо обявлятись буду над віком.
3
От з чим входити мусить Арон у сьвятиню: з бичком про жертву за гріх та з бараном про всепаленнє.
4
Сьвященний хитон льняний надївати мусить і спідня одежа льняна мусять бути на тїлї його, і поясом льняним підперізуватись мусить, і завивало льняне мусить навивати: се одїж сьвята;
і скупає у водї тїло своє і вдягнеться.
5
А від громади синів Ізрайлевих візьме двох козлів на жертву за гріх, та одного барана на всепаленнє.
6
І принесе Арон бичка як жертву за гріх, що буде за него, та й спокутує за себе і за дім свій.
7
І візьме обох козлів і поставить їх перед Господом до входу в громадський намет.
8
І кине Арон жереб про обох козлів: один жереб про Господа, а один жереб на відпущеннє.
9
І приведе Арон козла, що на його випав жереб про Господа, і принесе його як жертву за гріх.
10
А козла, що на його впаде жереб на відпущеннє, поставить живого перед Господом, щоб спокутувати на йому та пустити його в степ.
11
І принесе Арон бичка, що на жертву за гріх, і що за него буде, і спокутує за себе і за дім свій, та й заколе бичка, що на жертву за гріх, і що буде за него.
12
І візьме він кадильницю повну жару з жертівника перед Господом і набере повні руки пахущого кадила, на дрібно стовченого, та й понесе за завісу.
13
І посипле кадило на жар перед Господом, щоб хмара з кадила вкрила віко, що на сьвідченню, щоб не вмерти йому.
14
І візьме крові з бичка, та й бризне з пальця свого на віко, спереду, на схід соньця;
а перед віком бризне сїм раз кровю з пальця свого.
15
І заколе козла про жертву за гріх, що буде за людей, і внесе кров його за завісу, і чинити ме з кровю його так само, як чинив з кровю бичка, і бризне на віко нею і перед віком.
16
І відправить покуту за сьвятиню задля нечистот у синів Ізрайлевих, і задля переступів їх по всїм гріхам їх;
і те ж саме вчинить про соборний намет, що між ними, серед нечистот їх.
17
Тільки ж нїкого щоб не було в соборному наметї, коли він увійде покутувати в сьвятинї, аж коли вийде.
І так відправить він покуту за себе і за дім свій і за всю громаду Ізрайлеву.
18
І вийде до жертівника, що перед Господом, і відправить покуту за його;
і візьме крові з бичка й крові з козла, та й положить її на роги жертівника з усїх боків.
19
І бризне на його крові пальцем своїм сїм раз, і очистить його та осьвятить його від нечистот синів Ізрайлевих.
20
А як скінчить покуту за сьвятиню, і за соборний намет, і за жертівник, так приведе козла живого.
21
І положить Арон обидві руки свої на голову козла живого та й признає над ним всї беззаконня синів Ізрайлевих і всї переступи їх, по всїм гріхам їх;
і положить їх козлові на голову, та й випустить його рукою певного чоловіка в степ.
22
І понесе козел на собі все беззаконство їх у землю безлюдну;
і випустить він козла в степ.
23
І ввійде Арон у соборний намет і поздіймає одїж льняну, що понадївав, як входив у сьвятиню, та й покладе її там.
24
І викупає в водї тїло своє в місцї сьвятому, та й надїє одїж свою;
і вийде він та й принесе всепаленнє своє і всепаленнє людське, і спокутує за себе і за людей.
25
А тук жертви за гріх пустить з димом на жертівнику.
26
А той, хто вів козла на відпущеннє, мусить свою одїж випрати і тїло своє у водї скупати;
потім можна йому ввійти в табір.
27
А бичка, що на жертву за гріх, і козла, що на жертву за гріх, котрих кров внесено в сьвятиню на спокутованнє, винесуть геть із табору, та й спалять на вогнї шкіри їх, і мясиво їх і кал їх.
28
А той, хто палити ме їх, нехай повипирає одїж свою та скупає в водї тїло своє;
а потім можна йому ввійти до табору.
29
І буде установою вам віковічньою: Семого місяця, на десятий день місяця, будете впокорювати душі ваші, і нїчого не робити, чи землянин, чи чужинець, що пробуває між вами.
30
У той бо день покутувати ме сьвященник за вас, щоб очистити вас;
будете чисті перед Господом од усїх провин ваших.
31
Субота на спочинок буде про вас, і мусите впокорювати душі свої: установа віковічня.
32
Буде ж покутувати такий сьвященник, що його помазано, і що сьвятять його, щоб служив сьвящену службу намість отця його;
вдягати меться він в шати льняні, сьвященні шати;
33
І покутувати ме за сьвятиню, і за соборний намет, і за жертівник відправить покуту, і за сьвященників і за ввесь люд громадський, зробить покуту.
34
І буде се в вас установою віковічньою, щоб роблено покуту за синів Ізрайлевих, за всї провини їх раз в рік.
І вчинив Мойсей так, як заповідав йому Господь.