1
І рече Господь Мойсейові: Промов до сьвященників, синів Аронових, і скажи їм: Нїхто з них нехай не опоганюєть себе, доторкаючись до помершого з людей своїх;
2
Тільки хиба що се родина його, серцем близька йому: мати його, та батько його, та син його, та дочка його, та брат його,
3
Та сестра його дївиця, що близька йому і що не було в неї чоловіка: задля них можна сьвященникові опоганитись, доторкнувшись.
4
Нехай не опоганює себе, як громадський муж між народом своїм, доторкаючись до помершого якого, щоб не стати нечистим.
5
Не робити муть сьвященники лисини на голові в себе і краю борід своїх не стригти муть, і на тїлї в себе нарізок не робити муть.
6
Сьвятими мусять бути перед Богом своїм, і не зневажать імени Бога свого, вони бо приносять огняну жертву Господню, хлїб Бога свого;
тим і мусять бути сьвятими.
7
Блудницї або обезчещеної не брати муть собі за жінку і роздведеної з чоловіком своїм жінки не брати муть;
сьвятий бо сьвященник перед Богом своїм.
8
І вважай його за сьвятого, він бо хлїб Бога твого приносить.
Сьвятим він буде про тебе: бо я сьвятий, Господь, що сьвятить вас.
9
І коли дочка в которого сьвященника обезчестить себе, ставши блудницею, то обезчестила вона тим батька свого;
огнем треба спалити її.
10
А великий сьвященник між братами своїми, той, що на голову йому злито миро, і що осьвячено його, щоб надїти сьвяті шати, не буде відкривати голови своєї, і не дерти ме він одїжи своєї.
11
І до жадного мерця не приступати ме;
нї задля батька свого, нї задля матері своєї не буде опоганювати себе.
12
І нехай не виходить із сьвятинї, і не зневажає сьвятинї Бога свого;
бо посьвят помазання Божого на йому.
Я Господь.
13
І мусить він дїву за жінку собі брати.
14
Вдовицю й розвідку і збезчещену, і блудницю, сих не брати ме, а дїву з земляцтва свого мусить взяти за жінку.
15
І не збезчестить він свого насїння в земляцтві свойму;
я бо Господь, що сьвятить його.
16
І рече Господь Мойсейові:
17
Промов до Арона і скажи: Хто б нї був із насїння твого в родах їх, що в його хиба в тїлї, нехай не приступає, щоб приносити хлїб Бога свого;
18
Кожен бо, в кого є хиба яка, такому не можна приступити, чи слїпий чоловік буде, чи кульгавий, чи кирпатий, чи нечумазний,
19
Або такий, в кого переломлена нога, чи переломлена рука,
20
Чи горбатий, чи миршавий, чи з більмами на очах, чи коростявий, чи лишаюватий, чи з роздавленими яйцями.
21
Кожний з роду Арона, сьвященника, у кого на тїлї хиба яка, не може приступити, щоб приносити огняні жертви Господнї;
сказа у його, не приступати ме, щоб приносити хлїб Бога свого.
22
Хлїб Бога свого в сьвятинї від великої сьвятощі і від сьвятощі можна йому їсти;
23
Тільки до завіси нехай не приступає, і до жертівника нехай не приступає, бо в його сказа на тїлї, так щоб не зневажив сьвятинї моєї: я бо, Господь, осьвячую її.