- 1
- І рече Господь Мойсейові:
- 2
- Промов до дїтей Ізрайлевих і скажи їм: Коли хто небудь робить обітницю, то по цїнуванню твому нехай будуть посьвячені душі Господеві.
- 3
- Цїнуваннє ж твоє нехай буде: Чоловіка од двайцятьох років і до шістьдесятьох цїна його пятьдесять секлів срібла, по секлям сьвятинї.
- 4
- А як жінка, то буде цїна твоя трийцять секлів;
- 5
- А як од пяти років до двайцяти років, так цїна твоя для музького полу буде двайцять секлів, а для женського у трийцять секлів;
- 6
- А як од одного місяця до пятьох років, так цїна твоя буде для хлопчика пять секлів, а цїна твоя для дївчатка три секлів срібла;
- 7
- А як же кому шістьдесять років або він старший, так цїна твоя, коли се чоловік, пятнайцять секлів, а як жінка, десять секлів.
- 8
- Коли ж той, що робить обітницю, не спроможеться дати по твому цїнуванню, так поставити його перед сьвященником, і цїнувати ме його сьвященник;
по мірі того, що може дати той, хто робить обітницю, нехай цїнує його сьвященник.
- 9
- А коли се скотина, з тих, що приносять в жертву Господеві, так усяке, що буде дане Господеві, сьвятим стане.
- 10
- Нехай не переміняє її і не міняє ситу на захарчовану, чи захарчовану на ситу;
а коли ж таки замінить скотину за скотину, так і ся й та стануть сьвятими.
- 11
- А коли буде яка нечиста скотина, що не приносять в жертву Господеві, так нехай поставить скотину перед сьвященником,
- 12
- Та й оцїнить сьвященник, чи годиться вона, чи не годиться.
- 13
- Як оцїнить її сьвященник, так і мусить бути.
Коли ж би хто схотїв викупити її, так нехай додасть пятину до цїни твоєї.
- 14
- І коли хто присьвятить дім свій, як сьвятиню Господеві, оцїнить його сьвященник, чи годиться, чи нї.
- 15
- Як сьвященник оцїнить, так воно й мусить бути.
Коли ж той, хто присьвятив, та схоче викупити дім свій, так мусить додати ще пятину гроша по цїнуванню твому, і буде його.
- 16
- А коли частину поля свого присьвячує хто Господеві, так оцїниш по мірі висїву його.
За один гомер висїву ячменю цїна пятьдесять секлів срібла.
- 17
- Коли від ювілейного року присьвятить поле своє, зостанеться воно по цїнуванню твому.
- 18
- А коли по ювілейному роцї присьвятить поле своє, так сьвященник полїчить йому гроші, по мірі лїт, що остались до ювілейного року, і се буде убавлено від цїни твоєї.
- 19
- Коли ж той, хто присьвятив, та схоче викупити поле, так наддати мусить пятину срібла по цїнуванню твому, і останеться воно за ним.
- 20
- А коли не викупить поля, або продасть поле другому чоловікові, так неможна буде знов викупити його;
- 21
- І буде поле, як вийде вільне в ювілейному роцї, сьвяте Господеві, як поле присьвячене;
буде воно сьвященникові як власність його.
- 22
- А коли присьвятить Господеві поле куплене, що не належить до власного поля його,
- 23
- Так нехай полїчить йому сьвященник, скільки по цїнуванню його виходить до ювілейного року;
і віддасть він цїнуваннє твоє того дня, яко сьвяте Господнє.
- 24
- В ювілейному роцї вернеться поле знов до того, в кого він купив його, до того, чия земля властиво була.
- 25
- А всяка цїна твоя буде секлями сьвятинї;
двайцять гер на одну секлю.
- 26
- Тільки первака від скотини, що вже як первородний належиться Господеві, не присьвячувати ме нїхто.
- 27
- Коли ж скотина нечиста, так мусить викупити її по цїнуванню твому, наддавши до неї пятину;
як же не викупить, так продасться вона по цїнуванню твому.
- 28
- Тільки все обречене, що хто присьвятив Господеві, усе, що його, чи людина, чи скотина, чи поле його власностї, неможна продавати нї викуплювати;
все що обречене, пресьвяте Господеві.
- 29
- Усе присьвячене, що буде присьвячене від людей, не можна викупити;
заколене мусить бути.
- 30
- І всяка десятина на землї, від насїння землї, від плодів з дерева, буде Господеві;
сьвяте Господеві.
- 31
- Коли ж хто схоче викупити яку десятину свою, так пятину її мусить ще додати до неї.
- 32
- А всяка десятина з буйної і дрібної скотини, з усього, що проходить під палицею пастуха, десята скотина буде сьвятим Господеві;
- 33
- Нехай не розбирають, чи годиться чи не годиться, і нехай не переміняють її;
коли ж таки перемінять, так і вона сама й та, що нею замінено, стане сьвятим Господеві;
не можна її викупити.
- 34
- Се заповідї, що заповідав їх Господь Мойсейові про синів Ізрайлевих на Синай горі.
|