1
Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням;
горе ж, через кого приходять!
2
Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.
3
Озирайтесь на себе.
Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому, й коли покаєть ся, прости йому.
4
І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь;
прости йому.
5
І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.
6
Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б шовковинї оцїй: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
7
Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?
8
А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?
9
Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?
10
Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нїкчемні;
бо, що повинні зробити, зробили.
11
І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галилеї,
12
і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.
13
І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.
14
І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам.
І сталось, як пійшли вони, очистились.
15
Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,
16
і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому;
а був він Самарянин.
17
Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились?
девять же де?
18
Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?
19
І рече йому: Уставши йди;
віра твоя спасла тебе.
20
Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,
21
анї казати муть: Дивись, ось воно;
або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.
22
Рече ж до учеників: Прийдуть днї, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого видїти, та й не побачите.
23
І казати муть вам: Дивись, ось;
або: Дивись, он;
не йдїть і не ганяйтесь.
24
Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.
25
Перше ж мусить Він багато терпіти, й відцураєть ся Його рід сей.
26
І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сина чоловічого.
27
Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усїх.
28
Так само, як сталось і за Лота;
їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,
29
которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сїркою з неба та й вигубило всїх.
30
Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.
31
Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його;
й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.
32
Спогадайте Лотову жінку.
33
Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.
34
Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку;
один візьметь ся, а другий зоставить ся.
35
Дві молоти муть укупі;
одна візьметь ся, а друга зоставить ся.
36
Двоє будуть у полї;
один візьметь ся, а другий зоставить ся.
37
І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи?
Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.