- 1
- Слово Господнє, що надійшло до Михея Морастія за Юдейських царів Йоатама, Ахаза й Езекії, а було йому обявлене про Самарию й Ерусалим:
- 2
- Слухайте, всї народи, вважай, земле, й уся її повня!
Нехай буде Господь Бог сьвідком проти вас, Господь із сьвятого храму свого.
- 3
- Ось бо, Господь вийде з пробутку свого, зійде вниз і возьме під ноги високих на землї.
- 4
- Гори розтануться під ним і долини, як віск від огня, стопнїють, мов ті води, що ллються з гори.
- 5
- А все воно - за Яковову безбожність, за гріх дому Ізрайлевого.
Від кого безбожність Яковова?
хиба ж не від Самариї?
Від кого висоти в Юди?
хиба ж не від Ерусалиму?
- 6
- За се зроблю з Самариї купу розвалищ у полї, місцем, щоб на йому виногради садили;
каміннє її позвергаю в долину, відкрию її підвалини.
- 7
- Всї ідоли її порозбиваю, й усї дари її любодїйні спалю огнем, та й усї боввани її передам на розбиваннє;
бо вона їх із плати за блудництво построїла й пійдуть вони дарами до (другої) блудницї.
- 8
- Тим же то буду ридати-голосити;
як ограблений і обнажений, - ходити;
вити, як шакал, як струсї, - пищати.
- 9
- Болючий бо побій її дійде аж до Юди, наближиться до ворот мого народу, до Ерусалиму.
- 10
- Не пускайте ж про се поголоски хоч у Гетї, не голосїте там;
ув оселї Офра покрийте себе попелом.
- 11
- Переселяйтесь (у неволю), Шафирські осадницї, стидовично понажені;
не втече й осадниця Заананська;
плач у Езелї не дасть вам з'упинитись там.
- 12
- Оплакує своє добро осадниця Мароти, бо лихолїттє наближується й до воріт Ерусалимських.
- 13
- Запрягай в колесницю бистрих, ти, Лахиська осаднице, ти бо - початком гріхів дочки Сионової, в тобі бо появились перші проступки Ізраїля.
- 14
- Тим же то будеш ти посилати дари в Морешет-Гет;
люде ж Ахзивські будуть оманом царям Ізраїлським.
- 15
- Я ще нашлю на тебе, осаднице Мореша, здобичника;
він досягне до Оддоламу, - сієї слави Ізрайлевої.
- 16
- Ой обстрижи ж - обголи собі голову по дїтях твоїх, щиро коханих;
розшири по них лисину, як орел, коли лїниться;
бо переселять їх від тебе в неволю.
|