1
Тепер ще узброюйсь, товпо розбишацька, облягай нас облягом;
нехай бють по щоцї лозою володаря Ізрайлевого!
-
2
І ти, Бетлеєме - ти, Ефрато, хоч ти малий між тисячами в Юдеї, але з тебе вийде менї Той, що має бути Володарем ув Ізраїлї, а його народини - від початків, від днїв вічностї.
3
Тим же то він полишить їх (у зневазї), аж породить та, що має породити, а тодї вернеться до синів Ізраїля і останок братів їх.
4
Стане він кріпко й пасти ме в силї Господнїй, в величностї імені Господа, Бога свого, й будуть вони жити безпеч, бо великим буде він аж до окраїн землї.
5
І буде він нам супокоєм.
Як же Ассур в нашу землю увійде й вломиться в наші доми, то ми проти його поставимо, хоч би аж сїм пастирів та вісїм князїв.
6
І будуть вони пасти землю Ассурську мечем й землю Нимродову в самих її воротях, і визволить він нас од Ассура, як сей прийде до нас у землю й вломиться в гряницї наші.
7
І буде тодї останок із Якова посеред многих народів росою од Господа й дощем на траву, та й не буде спускатись на чоловіка, не буде покладати надїю на синів Адамових.
8
І буде Яковів останок між многими людами, нїби той лев між зьвірями лїсними, нїби левчук між отарою, що, як настигне, то й тратує й роздирає, так що нїхто врятувати незгіден.
9
Підійметься рука твоя над ворогами твоїми, й усї супротивники твої повигибають.
10
І буде того часу, говорить Господь, що вигублю з проміж тебе боєві конї, й колесницї твої в нїщо пообертаю;
11
Порозвалюю міста твої й порозбурюю твердинї твої;
12
Чари з рук твоїх вирву, й вже не буде в тебе тих, що з хмар ворожать;
13
Ідоли твої й боввани твої вигублю з посеред тебе, й не будеш уже припадати перед виробами рук твоїх;
14
Викореню з посеред тебе сьвяті гаї твої й побурю міста твої.
15
І в гнїві та в досадї помщуся над народами непокірливими.