1
Слухайте, що говорить Господь: Встань, судися перед горами, та й узгірря нехай твій голос почують!
2
Слухайте, гори, суду Господнього, і ви, кріпкі підвалини землї, бо Господь має судову розправу з народом своїм;
з Ізраїлем він правується.
3
О, мій ти народе!
що тобі заподїяв, і чим догорив я тобі?
відповідай менї.
4
Я вивів тебе з землї Египецької, викупив тебе з дому неволї та й послав поперед тебе Мойсея, Аарона й Мирияму.
5
Народе мій!
спогадай, що задумував царь Моабійській Балак проти тебе, та й що йому Білеам Беоренко відказав, та що дїялося від Ситтиму до Галгалу, щоб ти спізнав праведні дїла Господнї.
6
З чим би стати менї перед Господом, як поклонюся Богу небесному?
Чи стати менї перед ним із усепаленнями, з назимками-однолїтками?
7
Та хиба ж мож угодити Господеві хоч би тисячами баранів, або незсякаючими потоками олїї?
Чи ж дам йому в жертву перворідня мого за проступки мої, - плід утроби моєї за гріх душі моєї?
8
Я скажу тобі, чоловіче, що є добре, та й чого Господь вимагає від тебе: дїлай справедливо, люби вчинки милосердні, й ходи в покорі перед Богом твоїм.
9
Господень голос кличе до громади в містї, але тільки мудрість боїться імені твого;
слухайте бича й того, хто його посилає.
10
Чи й тепер іще нема в дому неодного безбожника наживи безбожної та меншої міри, менї ненависної?
11
Спитай себе: чи можу я бути чистим із невірною вагою, з невірним у саквах ваговим каміннєм?
12
Позаяк багачі його сповненї несправедливостю, а осадники його неправду говорять, і язик їх зрадливий в устах у них,
13
То й я покараю тебе невилїчимо за гріхи твої.
14
Будеш їсти, та не заситишся;
пустка буде посеред тебе;
будеш ховати, та не заховаєш, а що приховаєш, те віддам мечеві.
15
Будеш сїяти, жати ж не будеш посїву;
будеш видавлювати оливини, та оливою не будеш маститись;
видавиш сок гроновий, та пити не будеш.
16
Вдомарились у вас Амрієві обичаї й усї поступки Ахавового дому та й живете їх робом;
то ж і я подам тебе на спустошеннє й осадників твоїх, - на посьміх та й нести мете наругу народу мого.