- 1
- І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
- 2
- І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
- 3
- (бо Фарисеї і всї Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
- 4
- і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять;
і иншого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
- 5
- Тодї питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
- 6
- Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
- 7
- Марно ж покланяють ся менї, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
- 8
- Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
- 9
- І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
- 10
- Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матїр твою;
і: Хто налає батька або матїр, нехай смертю вмре.
- 11
- Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
- 12
- і не даєте йому нїчого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
- 13
- обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали;
й подібного такого багато робите.
- 14
- І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
- 15
- Нема нїчого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його;
а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
- 16
- Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
- 17
- І як увійшов у господу від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
- 18
- І рече до них: Так і ви нерозумливі?
Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити;
- 19
- бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
- 20
- Рече ж: Що виходить з чоловіка, те поганить чоловіка.
- 21
- З середини бо, з серця чолові- ка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
- 22
- злодїйства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
- 23
- все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
- 24
- І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотїв, щоб нїхто не знав;
та не міг утаїтись.
- 25
- Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому.
- 26
- Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка;
й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
- 27
- Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дїтям: не добре бо взяти хлїб у дїтей, і кинути собакам.
- 28
- Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи;
тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дїтей.
- 29
- І рече їй: За се слово йди;
вийшов біс із дочки твоєї.
- 30
- І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
- 31
- І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
- 32
- І приводять до Него глухого й тяжкомовного;
й просять Його, щоб положив на него руку.
- 33
- І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
- 34
- І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
- 35
- І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
- 36
- І наказав їм, щоб нїкому не говорили.
Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
- 37
- І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дає чути, й нїмим говорити.
|