1
І, прикликавши дванайцять учеників своїх, дав їм власть над нечистими духами, щоб виганяли їх, і сцїляли всяку болїсть і всяку неміч.
2
На ймя ж дванайцять апостолів були: первий Симон, що прозвано Петром, та Андрій брат його;
Яков Заведеїв, та Йоан брат його;
3
Филип, та Вартоломей;
Тома, та Маттей митник: Яков Алфеїв, та Леввій, на прізвище Тадей;
4
Симон Хананець, та Юда Іскариотський, що й зрадив Його.
5
Сих дванайцятьох послав Ісус, і наказав їм, глаголючи: Не йдїть шляхом поган, і не ввіходьте в город Самарянський;
6
а раднїщ ійдїть до загублених овечок дому Ізраїлевого;
7
а ходячи проповідуйте, глаголючи: Царство небесне наближилось.
8
Сцїляйте недужих, очищайте прокажених, воскрешайте мертвих, виганяйте біси;
дармо прийняли, дармо й давайте.
9
Не беріть собі нї золота, нї срібла, нї грошей у череси ваші,
10
анї торбини на дорогу, анї двох одежин, нї обувя, нї палицї: бо робітник достоєн харчі своєї.
11
І в який город чи село ввійдете, роспитайте, хто там є достойний;
там і пробувайте, аж поки вийдете.
12
А як увійдете в яку господу, витайте її, кажучи: Мир сїй господї.
13
І, коли господа достойна, нехай упокій ваш зійде на неї.
Коли ж вона недостойна, то нехай упокій ваш вернеть ся до вас.
14
А хто вас не прийме й не слухати ме словес ваших, то, виходячи з такого дому чи города того, отрусїть і порох із ніг ваших.
15
Істинно глаголю вам: Легше буде землї Содомській та Гоморській суднього дня, нїж городові тому.
16
Оце я посилаю вас, як овечок між вовки;
тим бувайте мудрі, як вужі, та тихі, як голуби.
17
Та й стережіть ся людей: бо вони видавати муть вас у судові зборища, й в школах своїх бити вас будуть;
18
і водити муть вас перед старших та перед царів за мене, на сьвідкуваннє їм і поганам.
19
Як же видавати муть вас, не дбайте про те, як і що вам казати;
бо дасть ся вам того часу, що вам казати.
20
Не ви бо промовляти мете, а дух Отця вашого промовляти ме в вас.
21
Видавати ж ме брат брата на смерть, і батько дитину, і вставати муть дїти на родителїв, і вбивати муть їх.
22
І ненавидїти муть вас усї за ймя моє;
хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.
23
Коли ж вас гонити муть у тому городї, втїкайте в инший: істинно бо глаголю вам: Не перейдете ще городів Ізраїлевих, доки Син чоловічий прийде.
24
Ученик не старший од учителя свого, анї слуга од пана свого.
25
Доволї з ученика, коли буде, як учитель його, а слуга, як пан його.
Коли господаря дому названо Вельзевулом, то як більше домашнїх його?
26
Тим же то не лякайтесь їх: нема бо нїчого закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
27
Що я кажу вам потемки, кажіть повидну;
й що чуєте на ухо, проповідуйте на домах.
28
І не лякайтесь тих, що вбивають тїло, душі ж не здолїють убити;
а лякайтесь більше того, хто зможе погубити і душу й тїло в пеклї.
29
Хиба не два горобцї продають ся за шага?
а нї один з них не впаде на землю без Отця вашого.
30
У вас же і все волоссє на голові перелїчене.
31
Оце же не лякайтесь: ви дорожчі многих горобцїв.
32
От же всякий, хто мене визнавати ме перед людьми, того й я визнавати му перед Отцем моїм, що на небі.
33
А хто відречеть ся мене перед людьми, того й я відречусь перед Отцем моїм, що на небі.
34
Не думайте, що я прийшов послати впокій на землю;
не прийшов я послати впокій, а меч.
35
Бо прийшов я, щоб поставити чоловіка різно проти батька його, й дочку проти матери її, й невістку проти свекрухи її.
36
І будуть ворогами чоловікові домашні його.
37
Хто любить батька або матїр більш мене, недостоєн мене;
й хто любить сина або дочку більш мене, недостоєн мене.
38
І хто не візьме хреста свого, й не пійде слїдом за мною, недостоєн мене.
39
Хто б знайшов душу свою, погубить її;
а хто б згубив душу свою задля мене, знайде її.
40
Хто приймає вас, мене приймає;
а хто приймає мене, приймає Того, хто послав мене.
41
Хто приймає пророка в імя пророка, одержить нагороду пророчу;
й хто приймає праведника в імя праведника, одержить нагороду праведничу.
42
І хто напоїть одного з сих малих тільки чашею холодної води, в імя ученика, істино глаголю вам: Не втерає нагороди своєї.