- 1
- Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
- 2
- і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель;
він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
- 3
- Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
- 4
- Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
- 5
- І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу;
бо мали його за пророка.
- 6
- У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
- 7
- За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
- 8
- Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
- 9
- І засумів Ірод;
однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
- 10
- І, пославши, стяв Йоана в темницї.
- 11
- І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
- 12
- І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
- 13
- Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один;
і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
- 14
- І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
- 15
- Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув;
відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
- 16
- Ісус же рече їм: Не треба їм ійти;
дайте ви їм їсти.
- 17
- Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
- 18
- Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
- 19
- І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
- 20
- І їли вони всї, й понаїдались;
і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
- 21
- А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
- 22
- І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
- 23
- А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись;
і як настав вечір, був там один.
- 24
- Човен же був уже серед моря, і било його филями;
бо вітер був противний.
- 25
- У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
- 26
- І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
- 27
- Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
- 28
- Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
- 29
- Він же рече: Іди.
І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
- 30
- Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
- 31
- Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
- 32
- І як увійшли вони в човен, утих вітер.
- 33
- А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
- 34
- І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
- 35
- І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
- 36
- і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його;
й скільки їх доторкувалось, одужували.
|