1
Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
2
і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель;
він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
3
Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
4
Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
5
І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу;
бо мали його за пророка.
6
У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
7
За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
8
Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
9
І засумів Ірод;
однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
10
І, пославши, стяв Йоана в темницї.
11
І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
12
І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
13
Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один;
і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
14
І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
15
Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув;
відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
16
Ісус же рече їм: Не треба їм ійти;
дайте ви їм їсти.
17
Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
18
Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
19
І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
20
І їли вони всї, й понаїдались;
і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
21
А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
22
І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
23
А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись;
і як настав вечір, був там один.
24
Човен же був уже серед моря, і било його филями;
бо вітер був противний.
25
У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
26
І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
27
Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
28
Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
29
Він же рече: Іди.
І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
30
Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
31
Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
32
І як увійшли вони в човен, утих вітер.
33
А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
34
І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
35
І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
36
і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його;
й скільки їх доторкувалось, одужували.