- 1
- Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
- 2
- І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
- 3
- І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,
- 4
- і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам.
Вони й пійшли.
- 5
- Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
- 6
- Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
- 7
- Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас.
Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
- 8
- Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
- 9
- І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
- 10
- Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть;
та взяли й вони по денарию.
- 11
- І взявши вони, нарекали на господаря,
- 12
- говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
- 13
- Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе;
хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
- 14
- Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
- 15
- Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм?
Чи того твоє око лихе, що я добрий?
- 16
- Так будуть останнї перві, а перві останнї;
багато бо званих, мало ж вибраних.
- 17
- І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
- 18
- Оце ми йдемо в Єрусалим;
і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
- 19
- і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
- 20
- Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
- 21
- Він же рече до неї: Чого хочеш?
Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
- 22
- Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите.
Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь?
Кажуть йому: Зможемо.
- 23
- І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;
тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
- 24
- І почувши десять, ремствували на двох братів.
- 25
- Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
- 26
- Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
- 27
- і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
- 28
- як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
- 29
- І як виходили вони з Ерихона, йшло слїдом за Ним багато народу.
- 30
- І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
- 31
- Народ же сваривсь на них, щоб мовчали;
а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
- 32
- І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
- 33
- Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
- 34
- Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
|