- 1
- Рече тодї Ісус до народу, та до учеників своїх,
- 2
- глаголючи: На Мойсейових сїдалищах посїдали письменники та Фарисеї.
- 3
- Тим усе, що скажуть вам держати, держіть і робіть;
по дїлам же їх не робіть: говорять бо, й не роблять.
- 4
- Вяжуть бо тяжкі оберемки, що важко носити, й кладуть людям на плечі;
самі ж і пальцем своїм не хочуть двигнути їх.
- 5
- Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй,
- 6
- і люблять перші місця на бенкетах, і перші сїдання по школах,
- 7
- і витання на торгах, і щоб звали їх люде: Учителю, учителю.
- 8
- Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель - Христос;
усї ж ви брати.
- 9
- І отця не звіть собі на землї, один бо Отець у вас, що на небі.
- 10
- І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник - Христос.
- 11
- Більший же між вами нехай буде вам слугою.
- 12
- Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.
- 13
- Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри!
що зачиняєте царство небесне перед людьми;
ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти.
- 14
- Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри!
що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь;
тим ще тяжчий приймете осуд.
- 15
- Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри!
що проходите море й землю, щоб зробити одного нововірця, і коли станеть ся, робите його сином пекла, удвоє гіршим вас.
- 16
- Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого;
хто ж покленеть ся золотом церковним, винуватий!
- 17
- Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото?
- 18
- І: Хто клясти меть ся жертівнею, нїчого;
хто ж покленеть ся даром, що на нїй, винуватий.
- 19
- Дурні й слїпі: що бо більше: дар, чи жертівня, що осьвячує дар?
- 20
- Оце ж, хто кленеть ся жертівнею, кленеть ся нею і всїм, що зверху неї.
- 21
- І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй.
- 22
- І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм.
- 23
- Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри!
що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру.
Се повинні були робити, да й того не залишати.
- 24
- Проводирі слїпі, що відцїджуєте комара, верблюда ж глитаєте.
- 25
- Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри!
що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди.
- 26
- Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.
- 27
- Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри!
що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в серединї ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.
- 28
- Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.
- 29
- Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри!
що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників,
- 30
- і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків.
- 31
- Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків.
- 32
- І ви доповнюйте міру батьків ваших.
- 33
- Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекольного?
- 34
- Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город:
- 35
- щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею.
- 36
- Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.
- 37
- Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе!
скільки раз хотїв я зібрати дїтей твоїх, як курка збирає курчат своїх під крила, й не схотїли!
- 38
- Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий.
- 39
- Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословен грядущий в імя Господнє!
|